Волохатий письменник, або Життя по-собачому

Саша Чорний. Щоденник Фокса Міккі / з рос. пер. М. Савка. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2011. – 118 с.

Як ви гадаєте, про що може думати малий життєрадісний песик? Лише про смачненьку кістку і веселий м’ячик-стрибунець для гри? Це зовсім не так. Навіть маленьке цуценя вже має власну думку про цей великий світ, любить філософствувати і роздумувати про життя. Звідки ми це знаємо? З книги Саші Чорного «Щоденник Фокса Міккі».

Це історія про кудлатого песика-фокстер’єра Міккі, який мешкає у дівчинки Зіни. До життя він ставиться із собачою невимушеністю та безпосередністю і багато чому вчиться у людей. Наприклад, писати. Як таке може бути?! Виявляється, песик бере до пащі олівця і вимальовує літери. Як каже він сам: «фокси значно наполегливіші за дівчат», тому на світ і з’явився справжній собачий щоденник, написаний власноруч (власнолап, власнозуб?) справжнім знавцем життя песиків – маленьким фокстер’єром.

Уже майже сторіччя ця книжка веселить малят і дорослих, розповідаючи про те, як малий Фокс їздив до Парижа, гуляв у Зоологічному саду, розважався в цирку, катався на пароплаві (щоправда, не дуже вдало), робив багато-багато усього цікавого, а іноді, якщо зважати на невеликі розміри головного героя, ще й багато небезпечного! А ще волохата морда фокса Міккі вимальовує олівцем не просто літери, а справжні віршовані рядки!

Знайомить нас із хвостатим письменником-аматором «Видавництво Старого Лева», що вже заробило собі слави на якісних, цікавих і оригінальних дитячих книжках. І взявшись за російського класика, поета Срібного віку, майстра сатиричного слова і, до речі, одесита за народженням Сашу Чорного (Олександра Глікберга), поставило на кін власну репутацію. А що, як переклад виявиться гіршим за оригінал, який можна вільно скачати в Інтернеті? Мабуть, саме тому за справу взялася сама Мар’яна Савка, головний редактор видавництва, яка, крім того, відома як чудова поетка. У результаті книгу було визнано переможцем конкурсу «Книжкове левеня» у номінації «Видання перекладної прози».

Письменницька думка Саші Чорного у «Щоденнику Фокса Міккі» хоч і була спрямована на дитячу аудиторію, однак створила головного героя дещо неоднозначної натури. Попри свою любов до маленької хазяйки та собачу радість життя фокс Міккі може іноді покритикувати інших героїв зовсім не по-дитячому. З цього кута зору перекладацька робота Мар’яни Савки має ще більшу цінність – не лише літературну, але й ідейну, адже попри кусливі собачі репліки український переклад книги, без сумніву, можна рекомендувати до прочитання малечі. До цього також спонукатимуть ілюстрації Наталі Ярової, виконані так майстерно, що маленькі читачі, поглянувши на них, захочуть і собі мати вдома такого маленького гарненького фоксика.

Книга «Щоденник Фокса Міккі» входить до серії «Чотири лапи», яка розповідає про домашніх улюбленців. Отже, колекція Старого Лева поповнилася ще одним класичним твором дитячої літератури, що вчить малечу бачити у тваринках своїх справжніх друзів.

 

Валерія Добривечір