Смачна книга

Кулінарні секрети сестри Ольги. – Л.: Свічадо, 2010. – 128 с.

Як вважаєте, кулінарні книги рецензують? Думаю, що так. Однак не літературні критики, а експерти у цій галузі: кулінари, кухарі, працівники харчової промисловості та ін. На мою думку, «серйозного» (художнього чи наукового) тексту у кулінарних книжках дуже мало або ж немає взагалі. Бо такі книжки це – ті ж самі записники з рецептами, які має кожна господиня у себе вдома.

З іншого боку, кулінарне чтиво видається великими накладами, на нього є попит. Не гірший, ніж на різного штибу кулінарні шоу, якими нині обзавівся майже кожен телеканал. Камерні програми з ведучими-селебріті, які готують у затишній кухні, плавно переходять у масштабні шоу, де важливі вже не стільки рецепт і тепла атмосфера, скільки антураж і динаміка процесу. «Хліба та видовищ» – ця вічна сентенція про первинні людські потреби актуальна у будь-які часи.

Книгу «Кулінарні рецепти сестри Ольги» ексцентричною не назвеш. Її підготувала черниця, а не якийсь гастрономічний гуру, фотоілюстрації – скоріше любительські, ніж професійні, рецепти – зовсім не для ресторану. Але є у неї одна особливість – образно кажучи, домашність: неначе тримаєш в руках кулінарний записник бабусі із затертими від частого користування сторінками.

Тому я спробувала подивитися на «Кулінарні секрети сестри Ольги» під іншим кутом: не стільки «шлунком», як «головою». Ця книжка привабила мене кількома речами. По-перше, нетиповою для кулінарних книжок обкладинкою, на якій зображена усміхнена черниця у білому фартуху.

По-друге, у ній зібрано страви української домашньої кухні, які є простими у приготуванні. Глянсові кулінарні виданнях часто містять занадто екзотичні рецепти, деякі продукти через високу ціну не бувають під рукою. А страви сестри Ольги – на щодень (у цьому можна пересвідчитися, подивившись на ілюстрації), хоча за бажанням їх можна приготувати й на свято. Наприклад, капуснячки, фаршировану капусту, запечену картоплю з яйцями, локшину, запечену з овочами. Або ж солодкий стіл: ангелик, медівник із сухого маку, баядерка, сирник варений, смаковий і безліч інших страв.

Третя причина – це формат упорядкування книжки, бо, крім того, що рецепти поділено на розділи, зручні для вибору (перші, другі страви, додатки до юшок, салати, десерти), вона містить словничок, який пояснює складні терміни.

Цікаво, що у книзі відсутні страви з м’яса та риби. Мабуть, раціон черниць складається здебільшого з рослинної їжі. Отже, для тих, хто дотримується вегетаріанства, книжка стане доброю знахідкою.

По-четверте, автор книги – не ресторанний кухар, а звичайна черниця, яка зібрала рецепти за допомогою Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Це – найчисленніша чернеча жіноча громада (понад тисячу сестер-монахинь) Української Католицької Церкви, заснована в 1892 році. Погодьтеся, що кулінарних рецептів, написаних професійними кухарями або ж телезірками – маса, а от від чернецтва – мабуть, в Україні ще не було.

Борошняні солодкі десерти сестри Ольги дуже схожі на ті, які печуть у Західній Україні на Різдво, Великдень, Трійцю, Покрову. Думаю, ті, хто родом з цих місць, аби відчути смак «солодкого», яке пекли на свята, захочуть придбати чернечі рецепти. Ця книжка дуже схожа на колись дефіцитне гастрономічне видання Дарії Цвек, особливо, рецептами тістечок і пляцків. Правда, страви Цвек у мене не завжди вдало виходили, а от сестри Ольги – з першого разу – успішно. Наче, написані для мене.

 

Ольга Жила

  • Rydenko_jylia

    книга супер! хоча трохи автор статті помилився, бо там є наприклад рецепт піци з м’ясом, та багато інших рецептів в яких використовується або м’ясо або ковбаса. З нетерпінням чекаю другої частини (особливо що стосується тортів та тістечок)!

  • рекомендую усім. навіть від рецептів, тут описаних і по яких вдаються дуже смачні тістечка, сирники і т. д., віє добротою та щирістю, притаманними, так думаю, шановній авторці