Казка про лісову школу і мовну «схибленість» нашої реальності

*Іван Андрусяк. Третій сніг : повість. ­– К. : Фонтан казок, 2014. – 64 с. 

У книжечці «Третій сніг» у невимушений спосіб Іванові Андрусяку вдалося поєднати дитячу безпосередність, щемливу замріяність героїв твору із «антиколоніальними мотивами», притаманними геть не дитячим творам. Бо навіть у цій книжці, написаній для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, порушено недитячі теми: наприклад, чому одних мешканців лісу (sic! читай України) названо Миколою, Петром, Мелетієм, а інших  Іґнатом, Філіпом, Альоною… У фіналі ті «інші», показані протягом твору як чужі (так звуть ведмежат у родині ведмедя Дмитра), розуміють, що насправді вони  Пилип, Оленка і Гнат. Проте часом мешканцям казкового лісу чомусь хочеться видатися не тим, ким вони є насправді. Чи не помічаємо ми такої дивної поведінки і в нашому буденні? Бо з дитинства ти виховуєшся в якійсь дивній ситуації, коли поряд із тобою однолітки розмовлять не так, як удома; чомусь вони переходять на чужу мову. І з екранів телевізорів весь час чуєш іншу балачку. Згодом починаєш підлаштовуватися під ту чужу мову, якою говорить міська чи сільська вулиця, удаючи, ніби це кльово, класно, що саме так і говорять «круті». І. Андрусяк показав цю мовну «схибленість» нашої реальності, де діти виховуються в «мовно нездоровій» атмосфері, бо ж українська чомусь сприймається як менш престижна. Ми забуваємо свої традиції, не пишаємося автентичністю, своєю неповторністю, а думаємо, що хтось має вказувати, як нам жити на своїй землі.

Головний герой казки  Їжак Петро  ходить до лісової школи, він любить учитися і щоразу, коли засинає, кладе собі під голову підручники. У такий спосіб до нього має перейти їхня мудрість. Проте на зиму лісова школа зачиняється. Петро ж хоче вчитися, тому наважується відвідувати уроки в лісовій школі для хижаків. Він готовий навчатися поряд із воками і лисицями, його «біологічними ворогами», аби здобувати нові знання. Казка І. Андрусяка сучасна, цікава, в ній багато повчальних ситуацій, показаних не прямо, а алегорично. Ця книжка не змушує маленького читача чинити так, а не інакше, а лише підштовхує зробити власний вибір, подивитися на ситуації з різних боків. Крім того, це доволі патріотична казка, яка делікатно показує, чому важливо зберігати власні мовні багатства й уникати одноманітності. І не потрібно боятися бути не таким, як більшість.

Приємне враження залишає поліграфічне оформлення: великі повнокольорові ілюстрації, нібито вирізані з полотна. Сама палітурка якісна; дитина може скільки-завгодно бавитися з книжкою, проте зрештою все буде гаразд, книжка не розсиплеться на окремі сторінки.

*

Єдине, з чим можна посперечатися, так це з призначенням книжки «для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку». Мені здається, що в цьому творі письменник порушує перед маленьким читачем кілька серйозних мовних (я би сказав, «мовнотеоретичних») проблем (чому в різних мовах існують різні поняття для того самого феномену; чому хтось може називати свою країну в один спосіб, а хтось – якось інакше). Зрештою, порушено питання і соціолінгвістичного характеру… Так, Їжакові Петру примарилося уві сні, що «він опинився у світі, де знищено всі мови, крім єдиної. І ніхто не пам`ятає жодного різного слова – лише ті, які «правільні». Там він зветься «йожик Пьотр» і мешкає не в тернівнику, а в «тьомном лєсу». І разом із мовами геть усе в цьому світі втратило кольори» (С. 27). Безперечно, це утопічна алегорія життя у Країні Рад, де всіх, за Ю. Шерехом, навчали «правільних проізношеній». Можливо, дитині дошкільного віку важко розібратися в цих труднощах нашої абсурдної пострадянської реальності. Також навряд чи для дітей дошкільного віку потрібно давати примітки з латинськими назвами рослин. Дошкільнятам хтось із дорослих мав би пояснити окремі моменти твору.

Загалом казка добра, цікава, трошки меланхолічно-ідилічна. Вона виховує в дитині почуття дружби, підтримки ближньому, який зрештою відплатить добром на добро. Хочеться вірити, що і в житті буде так само, як у цьому лісовому світі, де найменші мешканці прагнуть знань, дружби й миру.  

Дмитро Дроздовський

Придбати книгу.