«Колядки і вальси»: поезія не без музики

*Дмитро Лазуткін. Колядки і вальси. – Тернопіль: Крок, 2014. – 180 с.

Нова книжка добре відомого нашим читачам поета і спортивного журналіста Дмитра Лазуткіна.

«Колядки і вальси» – під такою назвою у видавництві «Крок» з’явилася збірка, що в якомусь сенсі є натяком на «вибрані твори». Адже до неї ввійшли не лише нові вірші, а й тексти практично з усіх попередніх книжок Лазуткіна, включно з першими «Дахами», за які він одержав премію «Гранослов». Завдяки цьому «Колядки і вальси» підійдуть як давнім прихильникам творчості поета, так і тим, хто лише приглядається та хоче з нею познайомитися.

 

Вірші Дмитра Лазуткіна традиційно коливаються між еротикою та іронією. Загалом прихильник римованої силаботоніки, він залюбки пише й верлібри. А абсолютно класична форма поетичного висловлювання невимушено чергується з усілякими більш-менш експериментальними практиками, від риторизованої поліритмічної «епіки» й до «далекосхідних» мотивів. У кожному разі, найсильніша зброя Лазуткіна – переконлива музичність (до речі, він сам любить розповідати, що навчався в музичній школі грати на трубі), влучні формулювання та розріджені, проте вельми ефектні метафори. А слабший він там, де занадто віддається плину різноманітних літературних традицій.

 

Що ж до найновіших творів «Колядок і вальсів», як на мене, головна їхня характеристика, порівняно з попередніми – вищий рівень музичності та передовсім «фонетизму». Дмитро Лазуткін (а разом з ним і його читач) смакує звучання слів і їхніх сполучень, не забуваючи й про стрімкість та смислову прозорість.

 

Окрім цього, мало не вперше в Лазуткіна гучно заявила про себе громадянська тема. Раніше вона якщо й була, то хіба в жартівливому тоні. Пояснюється це очевидно: книжку надрукували вже після початку революції 2013-2014 років, і до неї ввійшли тексти, написані за враженнями подій на Майдані, де Дмитро Лазуткін не лише регулярно бував, а й виступав зі сцени. Вірші такого роду, на щастя, виявилися позначеними чуттям міри. Це не агітки й не одноденні політичні римовані памфлети.

 

Ще одна дещо несподівана частина «Колядок і вальсів» – то «пісенний» розділ. У ньому зібрано тексти, які покладені на музику та виконуються різними рок-гуртами, від «Kozak System» до «Калєкції». Уважний читач, напевно, без проблем відрізнить тут вірші, навмисне писані «під музику» і навпаки, вибрані музикантами. Другі явно виграють у перших.

 

Ну, а завершує книжку невеличке інтерв’ю з Дмитром Лазуткіним, вельми веселим і життєствердним. Ця атмосфера взагалі, незалежно від емоційного клімату окремих віршів, притаманна книжці «Колядки і вальси». Що, за нинішніх умов, є беззаперечним плюсом. Як авторові, так і читачам.

Олег Коцарев