Лабіринт у підвалі ґотичного царства

*Крюґер Вано. Зіґґі Фрейд & Ктулху: Казки братів Ґрімм за редакцією Вано Крюґера. – К. : Смолоскип, 2014. – 112 с. 


 

У рецензії на першу книжку Вано Крюґера «Ніжна посмішка Берії» я порівнював представлений поетичний текст зі стеноґрафічним записом фільму жахів. Нова книжка Вано «Зіґґі Фрейд & Ктулху», на мою думку, це лабіринт в підвалах ґотичного замку. Складний, заплутаний, інтелектуальний узір, з якого часом надзвичайно складно виборсатися.

 

У заголовку книжки, поруч із Зиґмундом Фрейдом, згадується магічне морське божество Ктулху, популяризоване свого часу американським містиком Говардом Філіпсом Лавкрафтом. Як відомо зі згаданої міфології, Ктулху – це химера людини, дракона і восьминога. Я можу припустити, що Крюґер сконструював свою химеру із Фрейда, Лавкрафта і Ктулху – звучати це може по-різному, наприклад:

 

«Кальмар медитує, стискаючи Землю у дзьобі.

І там – на цій Землі,

В її безкраїх чорних водах

Кожен корабель має час останнього плавання,

Що настає час від часу…»

 

Чи з дзенькотом розбігтися по столу радіоелектронним мотлохом леґендарної епохи Кіборґів:

 

«діоди. резистори. мікросхеми.

транзистори. пентоди. тетроди.

дроселі. тиристори. конденсатори.

всі ці радіодеталі примхливим розсипом

розкладені на столі, мов мощі якогось

святого кіборґа

 

реліквії електронної ери,

поруч із тарілкою з рослинним орнаментом,

патриківского розпису і чудернацьким

звіром – чебурашкою…»

 

Письмо Крюґера завжди образне, візуальне. Вано відточує кожну деталь свого ґротескного узору. Світ книги пригальмований і не емоційний. Як і належить героям ґотичного роману, всі герої Крюґера відсторонені від дійсності. Мертвий шепіт привида і скрип щурячих кігтиків, що дряпають стіни замку, і визначають, на мій погляд, інтонації цієї книжки.

 

«Морґано, навіщо ти ходиш змучена

                                                       і харкаєш гноєм?

Чи ж ти не бачиш, Морґано, що ти вагітна?

Твої груди вагітні цим слизом і гноєм.

Роди мені Звіра, Морґано!..»

 

Так, саме звіра. Адже що ж це за лабіринт без звіра? Всіх законів жанру дотримано. Тож ласкаво просимо в лабіринт Крюґера! Дивіться лишень, не загубіть нитку Аріядни!

Олександр Моцар

Придбати книгу