Втекти з курника: Так/Ні

*Ірена Карпа. Baby travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 208 с.


Більшість жінок, які народжують дітей, ще до пологів потрапляють у тенета стереотипів про материнство. На кшталт тих, що коли в тебе з’являється дитина, ти «повинна» переглянути усе своє життя, починаючи від буденних справ та обов’язків і закінчуючи розвагами. Хтось намагається боротися з цими стереотипами, як той Дон-Кіхот з вітряками, а хтось просто піднімає руки вгору і здається. А дехто просто залишається собою.

 

«Baby travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою» – це історія про те, як можна органічно «вплести» дітей у канву свого звичного життя. Не сприймати їх як «божків», а ставитися до них як до особистостей, партнерів, компаньйонів у подорожах… Досить виклична назва насправді не має на меті когось образити – ця книга дає зрозуміти, що материнство може бути інакшим. Не прив’язаним до будинку/квартири, годувань за графіком та дозвіллям виключно на дитячому майданчику. Авторка просто ділиться з читачем власним досвідом та емоціями від подорожей, зауважуючи, що книга не претендує на особливу художню цінність, що це своєрідний «нон-фікшн про емпіричний досвід ненормальної мами нормальних дітей». Хочете – читайте, а ні – то нічого страшного:)

 

Читайте також: Ірена Карпа: «Подорожувати з дітьми зручніше, ніж без них»

 

Книга написана у вигляді своєрідної «абетки», щоб читач мав змогу відкрити її на будь-які сторінці і почати читати «нерівномірні нотатки, помітки на полях, історійки, жарти і поради». Утім, літери розташовані не так, як ми до того звикли, і це цікавий прийом. До окремих «розділів-літер» є невеличкі передмови у вигляді анекдотичних життєвих замальовок за участю авторки та її доньок. Читаючи, вкотре переконуєшся, що дитячий підхід до всього напрочуд безпосередній і природний, і це викликає щиру усмішку.

 

«Чим менше дитинка – тим легше вона мандрує». Погодьтеся, у цьому щось є, адже якщо забути про всілякі стереотипи й умовності, менше «заморочуватися» і більше насолоджуватися кожною миттю подорожі, вона буде прекрасною. Натомість, якщо звертати увагу на пасажирів у літаку, людей на вулиці, сто п’ятнадцять разів на день витирати дітям руки серветками з антисептиком, вдягати їх, як ту капусту, – здогадайтеся самі, яким буде кінцевий результат?

 

Читайте також: Ірена Карпа: «Щастя? – Задоволена пика на старості»

 

Читаючи «Подорожі з дітьми або Як не стати куркою», ви мандруватимете індійським штатом Керала, Непалом, Барселоною, Парижем та Балканами. Спостерігатимете за тим, як доньки автора Кора і Кая пізнають світ, а мама їм у цьому не заважає. Що цікаво, авторка ніколи не наполягає на тому, що «оце має бути так, а оте – інак». У кожного є право вибору: хочеш читати цю книжку – читай, хочеш подорожувати – подорожуй. Тільки не шукай відмовок та не виправдовуйся. З читачем Карпа чесна – вона не малює ідеальну, глянцеву картинку подорожі. У подорожах трапляється будь-що – можна захворіти, поранитися, щось загубити чи зламати. Але якщо ставитися до таких моментів без зайвого і шкідливого «кіпішу», зрештою все обов’язково буде добре. Реальні історії, що трапилися з реальними людьми – ось що ви знайдете в цій книзі. Не бракує в «Подорожах…» і практичних порад на кшталт: що брати з собою, як заощадити на житлі, де харчуватися, як діяти в непередбачуваних ситуаціях та багато іншого.

 

Читайте також: Ірена Карпа: «Моя порада всім письменникам-початківцям: доки у вас нема дітей – арбайтен, арбайтен, ніхт капітулірен!»

 

Подорожі – це нові смаки, нові люди, нові враження. «Та що там та дитина второпає? Головне – режим і правильний раціон», – скажете ви. Можливо, второпає вона не так багато, проте отримає безцінний досвід і почне прагнути пригод та цікавого дозвілля ще змалечку. А це – справді коштовні речі. Дитині потрібні не айпади, не айфони (хоча, на думку авторки, вони є прекрасними помічниками, що дозволяють відволікти дитину на певний час або навіть чомусь навчити), не життя за графіком, у якому ані кроку убік не можеш ступити. Їй потрібно пізнавати світ. А тому, навіть якщо ви не готові зірватися з місця й помчати, скажімо, до Індії, почніть з малого. Вирушайте на прогулянку – не на годинку, а на півдня. Відвідайте місто, у якому давно вже мріяли побувати, але постійно відкладали, бо «з дитиною не вийде». Організовуйте і організовуйтесь – і з кожним днем життя ставатиме цікавішим. Бо й справді, чого б то жінці раптом ставати куркою?

Віра Наливана

Придбати книгу.