Найсмішніша політична сатира радянських часів

*

Володимир Войнович. Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна. Роман-трилогія. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014-2015.


Здавалося б, все, що можна було б написати та розказати про радянську систему. Все давно сказано і написано. Допитливий та знаючий читач це підтвердить. Але стереотипи руйнує життєва пригода Івана Чонкіна, яку російський письменник Володимир Войнович розподілив на три частини: «Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна. Особа недоторканна», «Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна. Претендент на престол» та «Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна. Переміщена особа». І хоча це три самостійні книги, але після прочитання у читача не виникне сумнівів, що дана трилогія – одна історія, і не тільки головного героя Чонкіна.

 

Події, які розгортаються в романі, охоплюють передвоєнний, власне воєнний та післявоєнний період Другої світової війни, що в переважній більшості відбуваються в селі Красне європейської частини СРСР. Автор із великою увагою відноситься до життя не лише Чонкіна, який майже випадково потрапив до Красного, а й до кожного героя цього невеличкого села. Це типові селяни, з типовими побутовими проблемами, з типовими життєвими історіями. Але автор, сатирично зображуючи кожну подію та гіперболізуючи її до інколи абсурдності, викликатиме у читача такий регіт, що дійсно боки нарвеш. Але, як говорив класик: «Із кого смієтесь? Із себе смієтесь».

 

Можна сказати, що дана думка червоною ниткою пронизана у романі. І хоча, здавалося б, події відбуваються у країні, якої немає, та ще й в період «недобудованої» комуністичної влади, але роман у наш час стає тільки актуальнішим. І читач починає це розуміти з перших рядків твору. Зокрема, із «військовими» завданнями, які надходять Івану Чонкіну Зверху. З його тривіальними, але такими бажаними і спраглими стосунками із сільською поштаркою Нюрою. А особливо важливою «пригодою» буде для головного героя перебування у радянській в’язниці, яка стане уособленням авторитарної політичної влади, яка і модифікує життя Чонкіна і всіх жителів села Красного.

 

Читайте також: Росiйський письменник Володимир Войнович: Путіна може зупинити тільки страх

 

Хто ж такий цей солдат Чонкін? Перед нами постає маленький на зріст, кривоногий та ще й червоновухий Іван Васильович Чонкін. «Оце так герой», – подумаєте ви, і будете праві. Та автор пояснює, що найкращих, мускулистих справжніх воїнів розхапали, і йому дістався Чонкін: «Адже герой книги – наче дитина: яка вийшла, така і є, у вікно не викинеш». І це особливо зближує читача з головним героєм, бо завершуючи останні рядки роману, будеш розуміти наскільки рідним та дорогим стане Іван Чонкін, який подекуди нагадає бравого Швейка, а подекуди – Дон Кіхота. Це ще раз підкреслює, що дана трилогія знаходиться поза межею часу.

 

Проте, крім свої безумовні плюси, роман місить якоюсь мірою пікантні ситуації та порушує табуйовану тематику. Зокрема, питання зоофілії (звичайно, художньо завуальовані), гомосексуальних стосунків та вживання деякими головними і другорядними героями арго (під час перебування Івана Чонкіна у тюрмі). Автор завбачливо пояснює, що з пісні слів не викинеш. Але ці ситуації та описи обмежують вікову категорію читача, його етичні та естетичні смаки.

 

Читайте також: Російський письменник Войнович: “Хочу, аби перемогла Україна”

 

Майстерні, художньо філігранні діалоги, гротескність, сатиричність, самоіронія – це далеко неповний перелік художніх прийомів, які використовує автор. Особливістю є період написання твору – понад 50 років присвятив життєпису Івана Чонкіна, розпочавши у далекому 1958-му, і завершивши у 2007 році.

 

Важливо звернути увагу читача, що роман був перекладений із російської мови Михайлом Каменюком, за що особливо потрібно подякувати перекладачу, який вводить у текст не тільки українську фразеологію, а і власне українську лексику, з діалектними варіантами слів та особливістю української вимови. Що надає роману своєрідну та близьку українському читачу атмосферу.

Мирослава Косар

Купити трилогію.