Польський роман навколо «Чорних картин» Ґоїй

*

Яцек Денель. Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя. – К.: Комора, 2015.


 

Новинка польської літератури в українському перекладі – книжка Яцека Денеля «Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя», у якій досить несподівано трактується біографія видатного іспанського художника Франсиско Ґойї та життя його родини.

 

Роман польського письменника в сюжетному сенсі ґрунтується на досить суперечливій з точки зору мистецтвознавців гіпотезі, що знаменитий цикл робіт «Чорні картини» написав не Франсиско Ґойя, а його син Хав’єр. І що вони є таким собі актом боротьби слабкого, меланхолійного й самозануреного сина з потужним, вітальним і грубим батьком.

 

Власне, як сказав в одному з інтерв’ю сам Яцек Денель (він, до речі, був одним із гостей цьогорічного «Київського Арсеналу»), не аж так важливо, хто насправді написав ті «Чорні картини». Бо ж книга в суті речі зосереджена не на питаннях авторства, а на тому, як у патріархальній родині її члени були позбавлені можливості нормально спілкуватися, виявляти любов одне до одного і таке інше. В результаті між Франсиском, його сином Хав’єром і в свою чергу вже сином Хав’єра Маріано складаються дуже тяжкі стосунки взаємного поборювання та пригнічення всіх позитивних емоцій. Не кажучи вже про жінок, котрим взагалі відведено лише фактично місце прислуги.

 

У цій обстановці й розгортаються події «Сатурна» – пошуки себе, творчість, любовні історії. Яцек Денель виписує їх детально й цікаво, явно спираючись на традиції літератури ХІХ і ХХ століття, з трохи старосвітським присмаком у приємному розумінні. Текст побудовано як поєднання монологів трьох його головних персонажів, і в кожного – своя манера, своя мова. А між ними розташувалися «екфрази» – описи власне «Чорних картин». Кожній з них присвячено епізод сторінки так на півтори, який виглядає на самоаналіз художника під час праці. Описи ці густі, метафоричні й потужні. Вони мають особливе значення, бо письменник трактує їх як символічне відображення самого сюжету і згаданих стосунків між героями. Не випадково ж, до прикладу, боротьба проти батька дістає емблематичне зображення Сатурна, котрий, згідно з античною міфологією, поїдав власних дітей, але таки був переможений сином.

 

Загалом книжка «Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя» вийшла відверто потужною і масштабною, а разом з тим серйозною (і це попри очевидні стилізації та історизації). Її сміливо можна порекомендувати тим, хто скучив за поважними й емоційно непростими романами.

 

А на останок можна зазначити цікавий факт: виявляється, автор, прозаїк, поет і художник Яцек Денель, має трохи українського коріння. Деякі його предки жили в Києві. Цей факт, до речі, обіграно в іншому його романі – «Ляля», уривки перекладу якого з’являлися в українській періодиці, але повністю книжку в нас іще не видано. Але будемо сподіватися, що після «Сатурна» дійде черга й до неї.

Олег Коцарев

Придбати книгу.