Атланти нової Америки

*Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність / пер. А. Переверзєв, В. Стах. – К. : Наш Формат, 2015. – 456 с.


Романи Айн Ренд можна без перебільшення назвати епохальними для американського суспільства. «Атлант розправив плечі» – це історія про становлення нової Америки, формування нових людей із новою американською мрією.

У першій частині трилогії – «Атлант розправив плечі» – ідеться про переформатування американської економіки і про появу нового типу бізнесменів. Це добрий економічний роман, аналог колись масово друкованих виробничих романів. Тільки в американській версії ідеться про те, як економічні зміни заторкують людську свідомість і водночас породжуються свідомістю людей нового типу – незалежних, демократичних, сміливих, амбітних і відповідальних.

 

Читайте також: 20 кращих романів ХХ століття, перекладених українською

 

У першому розділі роману один із героїв (Еллі Віллерс) згадує дитинство, коли йому було десять: «Минулої неділі священик сказав, що ми завжди маємо плекати в собі найкраще». Коли двадцять два роки тому його подруга запитала: «Як думаєш, що в нас найкраще?», то Едді відповів: «Не знаю…». Проте сьогодні він упевнено сказав: «Будь-що правильне». Ця формула стала своєрідним мотто для героїв роману. Даґні Таґґарт – жінка, яка прагне змінити хід економічної історії Америки, пропонуючи нові форми управління, нові економічні моделі, нові стосунки з колегами, а головне, особисту відповідальність за кожний модернізаційний крок. Вона – образ тієї сильної нової американки, яка знає все про роботу і в найтяжчий момент готова брати відповідальність на себе. Коли посеред полів зупиняється швидкісний експрес «Комета Таґґагрт», вона наказує машиністам їхати, а не чекати сигналу. «Комета Таґґагрт» – це символ якості американської залізниці, бренд, як сказали б ми сьогодні. І цей експрес не має права спізнитися і підвести своїх клієнтів. Затримавшись раз, він утратить своє обличчя, а отже, втратить і клієнтів.

Зображене в романі американське суспільство починає формуватися в умовах сильної професійної конкуренції. Брат Даґні Джеймс, президент корпорації «Таґґарт Трансконтинеталь», девізом якої було гасло «від Океану до Океану», боїться нових змін. А тому корпорація починає занепадати, втрачаючи позиції на ринку. Її президент живе з ілюзією, що світ не змінився і все в бізнесі відбувається по-старому. Клієнти і постачальники чекатимуть, скільки треба, бо вони від діда-прадіда довіряли тільки «Таґґарт Трансконтинеталь». Джеймсові значно простіше мати справи з Бойлом Орреном, який затримує постачання на півроку, аніж із Генком Ріарденом. Генк постає в очах Джима монстром, який не має етики і будь-що прагне стати лідером. Час змінюється, змінюється економіка Америки, яка більше не може функціонувати за старими правилами монополії. Учорашні монополісти, які програють у технологіях, поступаються таким, як Ріарден.

 

Читайте також: Українською вийшла друга частина найгучнішого американського роману

 

Подібна проблематика в нашій літературі окреслена у трагікомедіях Івана Карпенка-Карого. Терентій Пузир так само боявся мануфактур і волів би зберегти традиційний стан речей. Україна сьогодні нагадує мені Сполучені Штати – але п’ятдесятих років минулого століття. Їдеш південним степом, і відчуваєш, що за вікном авта – не українські поля, а що ти загубився десь у Кентуккі 50-х. Чи досягне Україну того, що має Америка, і де взяти ті додаткові п’ятдесят років, коли світ давно пішов уперед? Принаймні «Атлант розправив плечі» інспірував це запитання.

На клапані українського перекладу є слова Олександра Севрука, декана Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs. Він зазначає, що цей текст «увиразнює для нас завжди присутніх у суспільстві людей з цінностями творення. Так само, як і виявляє і «висвічує» імітаторів». Мені сподобався цей хід видавництва помістити у книжці слова людей, які добре знаються на сучасних стратегіях бізнесу і які розуміють, що для України романи Айн Ренд сьогодні повинні мати особливу актуальність. У цих творах показано, як зароджується нова Америка, в якій економіка визначає стан духу. А прагнення творення позначається на економічному розвиткові. Даґні Таґґарт також зрозуміла, що ми повинні плекати в собі найкраще, а найкращим є те, що є правильним. Ця традиційна пуританська формула нетрадиційного американського життя означає, що ти не можеш робити нічого, що було б поганим для твоєї країни, твоїх партнерів, твоїх клієнтів чи твоїх підлеглих. У перекладі трапляються поодинокі огріхи (написано «природній», а не «природний», неправильно утворено форму у Р.в. для іменників чоловічого роду, є синтаксичні недбальства). Проте поява цього роману надзвичайно актуальна для українського читача. Залишається чекати на подальші частини цієї саги А. Ренд. 

Дмитро Дроздовський

Придбати “Атлант розправив плечі”.