Факти – найкраща зброя

*Патриляк І. Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939–1960 роках / Центр досліджень визвольного руху. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля; Л. : Часопис, 2015. – 512 с.


 

Якось так сталося, що історія українського визвольного руху після років перекручування і замовчування спершу прийшла до широкого кола читачів через художню літературу, історичну публіцистику і пропаганду. Тобто фактичний, упорядкований матеріал існував десь у далекому від простих смертних науковому світі, а в суспільстві панували та й досі панують переважно емоції і породження емоцій – міфи. Доктор історичних наук Іван Патриляк взявся виправити цю по суті абсурдну для незалежної держави ситуацію. Книга «Перемога або смерть» докладно описує історичні факти майже 30-літньої боротьби українців проти тоталітарних режимів за право мати власну країну.

 

Книга містить у собі шість розділів, кожен із яких описує певний період діяльності українського повстанського руху. Розділ перший «На початку великих випробувань» розповідає про теоретичну базу, на якій виросла ідея української державності на Західній Україні, умови, що в них формувалася ОУН, та непрості міжнародні відносини у світі перед Другою світовою війною. Другий розділ «Марш на місці» присвячено підготовці ОУН до антинімецького повстання. Розділ третій «Лісова армія» описує механізми створення УПА, «колективний портрет» українського повстанця, організацію їхнього побуту, підстаршинські школи, де готували майбутніх лісових командирів, нагороди тощо. Розділ «Те, що тут відбувається, слід розцінювати як повстання» остаточно на основі архівних документів розвіює і до сьогодні живий міф про союз українських націоналістів із гітлерівцями. «Взаємне винищення продовжується з невблаганною затятістю» розкриває подробиці локальної українсько-польської війни. Нарешті, «Приречені на смерть» – лебедина пісня українського повстанського руху за часів Радянського Союзу. Завершує книгу епілог, у якому автор резюмує свою точку зору на повстанський рух і його значення в історії сучасної України. Наприкінці подано досить ґрунтовний список використаної літератури, сама наявність якого одразу ж підвищує престиж книги в очах потенційного читача. Цікавим доповненням друкованого тексту є фотографії, хоч їх, безсумнівно, могло б бути і більше.

 

Характерною особливістю цього дослідження, дуже компліментарною для його автора як науковця, є чесність. При тому, що Іван Патриляк демонструє безсумнівну проукраїнську позицію, він уник спокуси розставити вигідне освітлення для своїх героїв – повстанців, як то часто можна спостерігати у багатьох українських роботах із цієї теми. Передусім ученого цікавлять історичні факти, якщо у своїй праці він і допускає припущення або оціночні судження, то лише аргументуючи їх певними історичними документами чи пояснюючи читачеві крок за кроком свою логіку. Згадуються у книзі не лише виступи УПА проти гітлерівців чи радянських військ, які сьогодні по праву вважаються героїчним подвигом, а й знищення повстанцями польських сіл: під час цих рейдів часто страждало мирне населення. Не приховує дослідник і загалом низького рівня освіти серед повстанців-селян та інші факти, які історія в умовах тоталітарної держави воліє замовчувати або перекручувати. Така об’єктивність не лише підтверджує ту радісну звістку, що держава у нас не тоталітарна, але й збільшує авторитет книги, адже читач охочіше повірить дослідженню, що подає і «чорне», і «біле», аніж «випрасуваній» пропаганді й ведмежачим спробам керувати громадською думкою.

 

Загалом та картина, яку вимальовують факти, вражає більше, ніж будь-які спроби «захистити» чи «героїзувати» ОУН і УПА на рівні емоцій. Читач з кожною новою сторінкою усе більше і більше розуміє унікальність ОУН і УПА як організацій народного спротиву і ті надзвичайно складні умови, у яких їм доводилося діяти і, що важливо, діяти успішно. Протягом свого існування УПА воювало (при чому часто одночасно) із поляками, гітлерівцями, червоними партизанами, червоноармійцями, НКВД… Робили це не навчені шпигуни, а 18 – 20-річні сільські хлопці з 5-6 класами освіти, із примарною надією на успіх, у повній інформаційній блокаді, але з чітким розумінням, що вони поляжуть у боротьбі проти дуже великого, всесвітнього зла. Їх було порівняно небагато, але та мужність, сила волі, кмітливість, яку вони виявляли, не може не вражати.

 

«Дві проблеми – українське підпілля і Голодомор – це два потужні удари, які можуть зруйнувати історичний фундамент, що легітимізує існування російсько-радянської політичної нації в Україні,» – пише Іван Патриляк в епілозі до своєї книги. Якщо це так, то книга Патриляка за обширом опрацьованого матеріалу, за кількістю фактів, проти яких «не попреш», може вважатися у цій боротьбі справжньою гарматою.

Вікторія Зенгва

Придбати цю книгу.

  • Олена

    Для любителів української літератури можу порадити літературно-художній журнал Дніпро. Журнал орієнтований на смаки сучасного читача, та має такі рубрики: проза, сучасна українська поезія, драма та багато інших.
    Також, в ньому публікуються багато сучасних українських авторів.
    Сама виписую, і вам раджу!
    http://www.dnipro-ukr.com.ua/