Сунь-Дзи про війну – як про мистецтво

*Сунь-Дзи. Мистецтво війни. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2015. – 110 с.


Війна – справа надзвичайної ваги для держави,

справа, що визначає життя і смерть,

її необхідно вивчати,

неабияк пильнуючи.

Сунь-дзи «Мистецтво війни»

 

У найвідомішому стародавньому китайському трактаті про військову стратегію та політику «Мистецтво війни» полководець, стратег та мислитель Сунь-Дзи здійснив спробу аналізу війни та сформулював основні, на його думку, правила, якими слід користуватися для досягнення перемоги. Про самого автора ми знаємо не багато. Вся інформація про нього, яка дійшла до сьогодення, почерпнута з трактату «Історичні записи» китайського історика Сима Цяня, що був написаний за сто років до нашої ери, тобто, майже через чотириста років після смерті Сунь-Дзи. Звичайно, на той час його постать вже була овіяна легендами, крім того, твір самого Сима Цяня коригувався наступними поколіннями істориків.

Сьогодні важко уявити, яким насправді був Сунь-Дзи. Та, безперечно, це був сміливий, талановитий, ерудований генерал, що на основі власного досвіду, спостережень та їх аналізу зумів розробити доктрину ведення переможної війни. Він стверджував, що «Мистецтво війни полягає в тому, щоб загарбати чужу державу неушкодженою; зруйнувати ворожу країну – гірший сценарій. Ліпше – захопити протиборчу армію цілою-цілісінькою, гірше – знищити військо ворога. Ліпше полонити супротивну дивізію, ніж сплюндрувати її. Годилося б захопити ворожий курінь, а не громити його на друзки».

«Мистецтво війни» поділяється на 13 частин, в яких містяться докладні рекомендації для полководців, що прагнуть уникнути ганебної поразки та тріумфувати над суперником.

У частині «Планування» розповідається, за якими критеріями слід порівнювати ворожі сторони, щоб передбачити наслідки війни. У «Провадженні бою» рекомендовано перемагати швидко та не затягати війну. В «Плануванні атаки» розповідається про підготовку до наступальних дій та чинники, що ведуть до перемоги, а в «Стратегічних позиціях» – про використання можливостей позбавлення суперника стратегічної переваги. В «Силі» рекомендується користуватися різними методами для досягнення перемоги. В «Слабких і сильних сторонах» розглядаються переваги та недоліки сторін-суперників та звертається увага на те, що ніщо не є постійним. У «Воєнних змаганнях» йдеться про правильне використання стратегії та тактики, що дозволяє несприятливі умови перетворити на сприятливі. У «Мінливостях й пристосуванні» акцентується увага на небезпеках, в яких опиняється армія при переході через ворожі території та їх уникненні. У «Просуванні армії» містяться правила розміщення армії в бойовій обстановці та рекомендації щодо спостереження за ворогом. У «Формах місцевості» подані рекомендації з використання місцевості для власної вигоди під час бойових дій. Розділ «Дев’ять видів місцевості для бою» ознайомить зпринципами використання армії, як на власній території, так і на ворожій. У «Вогняному нападі» розповідається про використання підпалів та пожеж під час нападу на антагоніста, а «Використання шпигунів» розкриває основні принципи військової розвідки.

Друга половина видання є спробою сучасної інтерпретації «Мистецтва війни». Перекладач Сергій Лесняк звертає увагу на те, що його переклад задуманий «як допомога для ділових людей» і тому, в першу чергу, його слід розглядати «у контексті ділового управління і підприємництва». Книжка ошатно оформлена та, не зважаючи на деяку сухість, характерну перекладам творів такого штибу, читається легко. У додатку читач знайде 36 стратагем, а наприкінці книги міститься тлумачення каліграфічних написів.

Прикметно, що даний переклад «Мистецтва війни» побачив світ тоді, коли тема війни стала для нас надзвичайно актуальною, відповідно, публікація книжки «Видавництвом Старого Лева» виявилась дуже доречною. Залишається сподіватись, що вона зацікавить не тільки істориків, філософів, політологів, військових та бізнесменів, але й пересічних читачів і стане, як цікавим поповненням домашньої бібліотеки, так і джерелом мудрості, що пережила тисячоліття та не втратила актуальності.

Микола Петращук

Придбати книгу

  • Ірина

    «Військо, якому судилося перемогти, спочатку перемагає, а потім шукає битви; військо, приречене на поразку, спочатку б’ється, а потім шукає перемогу».

    “Мистецтво війни” http://starylev.com.ua/mystectvo-viyny