Задоволення різних мастей

yak_govoryty_pro_mystetstvo_0Барб-Ґалль Франсуаза. Як розмовляти з дітьми про мистецтво. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 192 с.


Перше враження

Вже назва книжки натякає: вона для дорослих людей, котрі мають дітей віком від 5 до 13 років. Та як людина, котра поки що не встигла завести дітей, а про мистецтво знала на рівні Моне і Мане — імпресіоністи; Поллок — абстракціоніст, можу запевнити: книжка до дітей має стосунок лише наполовину. І вона спроможна подарувати читачеві задоволення різних мастей.

Задоволення очей

Джексон Поллок. Саме його роботу «Номер 3. Тигр» використано в оформленні обкладинки. І хтозна, чи потяглась би моя рука до книжки, якби не дивак-Поллок і його полотно.

У книжці тобі покажуть і розкажуть іще про 29 картин (із «Тигром» — 30), і зроблять це легко й цікаво!
Очі радіють насиченій палітрі. Виявляється, білий колір може складатися «з багатьох кольорів: рожевого, блакитного, бузкового… однак це все той-таки білий колір…». Червоний колір може передати рух. А деякі картини взагалі здаються м’якими, наче вата.

Задоволення емоцій

Отже, 30 картин, 30 художників, 30 історій… Пояснення до кожної наступної картини дають змогу відчути задум у повній мірі. Чи холод у кімнаті бідного поета (Карл Шпіцвеґ «Бідний поет»), чи тепло погожої днини, спокій і затишок (Клод Моне «Сніданок»), самотність (Вінсент ван Гог «Спальня в Арлі»), втому від тяжкої праці (Едґар Деґа «Прасувальниці»), або ж солодку млість кохання (Марк Шагал «День народження»).

Принада книжки — це можливість її читати як потоком, лінійно, так і вибірково. Можна здійснити коротку подорож в античність, чи повернутися в недалекі вісімдесяті. Десь — розкіш, десь — голі стіни. Пейзаж чи натюрморт. Природа чи машина… Реальність чи міф. Весна, осінь, зима, літо… Це насамперед багатогранна книжка.

Задоволення розуму

Книжка має чітку структуру. Це Вступ від самої авторки. Потім «Вдалий початок» — короткий розділ про те, як зацікавити дитину. Та найцікавіше далі: розділ «Ми маємо право чогось не знати». Це дев’ять параграфів, де вам розкажуть про жанри, традиції та ціни на картини. Авторка структурує свій текст за допомогою запитань-підзаголовків, як от:

 

  • Чому писали так багато пейзажів?
  • Чи правда, що художник стає знаменитим тільки по смерті?
  • Чому давні картини часто темні?
  • Що робить художника «великим»?

 

У такій самій манері оповідається про знані полотна (розділ «Картини для огляду»). Запитання не нудні, а відповіді — доступні, проте й досить поетичні. Це книжка про мистецтво, яка не дратує патетикою і тамує спрагу до краси.

У кінці є додаток «Де дізнатися більше» із переліком видань та інтернет-ресурсів про мистецтво. Для тих, хто не хоче ставити крапку в пошуках.

 

Підсумок

Книжка про мистецтво сама стала цілісним витвором мистецтва. Якісний папір приємно перегортати. Запах — особливий… Переклад Софії Рябчук, безумовно, якісний. Соковиті кольори піднімають настрій. Приємно знати, що така книжка є на твоїй полиці. Її вміст зробить твій внутрішній світ трошки багатшим, кругозір — ширшим. Книжка, яку видали майже рік тому, стала одним із найприємніших собі-презентів у 2015 році.

Дар’я Кучеренко 

Придбати книжку.