Епічна сага Сельми Лаґерлеф

500ph_1_96308Сельма Лаґерлеф. Сага про Єсту Берлінґа. – К.: Видавництво Жупанського, 2015. – 368 с.


 

«Видавництво Жупанського» продовжує серію «Лауреати Нобелівської премії». Цього разу воно опублікувало роман «Сага про Єсту Берлінґа» Сельми Лаґерлеф – відомої шведської письменниці та першої жінки, що одержала Нобелівську премію з літератури (1909 р.).

 

Події у її дебютному романі відбуваються на початку ХІХ століття у шведській глибинці. Головний герой Єста Берлінґ – молодий чоловік, що позбувся сану священика. Його до себе запросила стара майориха, коли той скитався провінцією Вермланд. Вона, багата та сильна володарка прибуткових рудень, оселила його поряд із іншими нахлібниками-кавалерами, що жили на її кошт у маєтку Екебю.

 

Єста – чоловік не дуже серйозний та відповідальний. Він зловживає алкоголем, полюбляє гучні забави та жіночу увагу, а вчинки його часом імпульсивні, й за ними не завжди легко розгледіти добру, щиру та часто наївну душу. Такі самі й інші веселі кавалери: вусатий полковник Беренкройц, мисливець на ведмедів майор Андрес Фукс, барабанщик Рустер, старий фенрик Рутгер фон Ернеклов, дужий велетень Крістіан Берґ, маленький патрон Юліус, винахідник Кевенгюлер, великий воїн кузен Крістофер, філософ дядько Ебергард, ласкавий Левенборґ та великий музика Лільєкруна. Ці одинадцятеро чоловіків, ексцентричні вчинки яких відомі на всю околицю, теж не славляться відповідальністю.

 

У різдвяну ніч вони на чолі з Берлінґом дізнаються, що майориха вдало господарює в маєтку, бо уклала угоду з дияволом: щороку віддає душу одного кавалера за те, що її рудні процвітають. Незважаючи на те, що вона для них була як рідна мати, кавалери вірять цьому. І, своєю чергою, підписують власний контракт із нечистою силою. Згідно з ним, вони віддають душу майорихи нечистому в обмін на рудні. Та зважаючи на те, що їх вони забирають не заради власного збагачення, а для порятунку душі, кавалери обіцяють увесь рік провести в розвагах, не приділяючи увагу господарству. Власне, події того року, протягом якого в маєтку Екебю господарюють кавалери, і є основою роману.

 

Окрім кавалерів, розповіді про долі яких чергуються в різних розділах, героями твору є не тільки решта жителів Вермланду, а й озеро Левен, гори, ліс, снігові завірюхи, танення криги, вовки, ведмеді та навіть смерть. Адже в романі з долями місцевих мешканців тісно сплелися містика народних легенд і дика та сувора природа краю.

 

Пронизана казковою романтикою «Сага про Єсту Берлінґа» є своєрідною реакцією на сіру та нудну реальність, яка оточувала письменницю. В основу твору лягли розповіді, почуті нею в дитинстві, власні спостереження та фантазія. Назву роману Лаґерлеф обрала так, щоби викликати асоціації з ісландськими сагами.

 

Уперше повністю роман «Сага про Єсту Берлінґа» був опублікований у Швеції в 1891 році. Цікаво, що й дотепер перше речення з твору: «Нарешті священик став на казальниці», – є чи не найвідомішим у шведській літературі.

 

Роман зі шведської на українську переклала Ольга Сенюк. Вона ж написала есей-передмову «Сельма Лаґерлеф та її творчість». Уперше цей переклад надрукувало видавництво художньої літератури «Дніпро» в 1971 році. Сучасне видання оформлене у тверду палітурку та суперобкладинку. Твір опубліковано за підтримки Шведської ради з питань культури.

 

Не оминемо того, що роман Лаґерлеф «Сага про Єсту Берлінґа» до цього часу був перекладений на десятки мов та неодноразово екранізований.

 

Слід визнати, сучасне перевидання чи не найважливішого роману в шведській літературі кінця ХІХ століття є гарним подарунком шанувальникам не тільки європейської, а й світової літератури.

 

Микола Петращук

 

Придбати книжку.