Історії львівських інтелігентів у вирі війни

01919d0ae04da8950cde7346be83b11aОля Гнатюк. Відвага і страх. – Київ: Дух і Літера, KMBS, 2015. – 496 с.


 

Книжка про інтелігенцію різних національностей у Львові часів Другої світової війни. Як виживали, як любили й ненавиділи, як рятували й зраджували одне одного.

 

У видавництві «Дух і Літера» побачив світ український переклад польської книжки «Відвага і страх» Олі Гнатюк. Книжки про те, як велося у Львові 19391945 років, тобто часів грандіозних пертурбацій, репресій, геноциду й бойових дій, різного роду інтелігентам: викладачам, акторам, письменникам, художникам тощо. Важливо, що авторка пише і про поляків, і про євреїв, і про українців. Цікавий момент: взагалі, Оля Гнатюк  академічна дослідниця, одна з найпомітніших у Польщі україністок, але книжку «Відвага і страх» вона написала зовсім не в класично-науковому дусі. Це радше збірка есеїв, близьких до художнього стилю та переплетених між собою, мов елементи однієї кореневої системи.

 

«Відвага і страх» — це величезна колекція людських історій, епізодів із біографій цікавих людей, яким випало жити в дуже важкі часи. Немає сенсу їх перелічувати, але серед них є, наприклад, український письменник і художник Святослав Гординський, польський письменник Тадеуш Бой-Желенський та єврейсько-польський поет, співак і композитор Емануель Шлехтер (відомий передовсім завдяки популярній аж понині жартівливій «батярській» пісні «Tylko we Lwowie»). Усі вони були ключовими постатями багатонаціональної культури довоєнного Львова. Ця багатонаціональність, як знаємо, додавала місту чар і колориту, вона ж була джерелом конфліктів. Змальовуючи поведінку своїх героїв в умовах цих конфліктів (а також у взаєминах із радянською та нацистською окупаційними владами), Оля Гнатюк не стає на бік тієї чи іншої етнічної або мовної групи, а прагне однаково критично й при тому зі співчуттям ставитися до кожної з них. Що очевидно робить їй честь як авторці. Що не менш очевидно зумовлює несприйняття книжки в радикально і прямолінійно налаштованих колах (відомо про гостру критику Гнатюк після виходу її книжки в Польщі).

 

Для тих же, хто цікавиться історією не тільки на рівні гучних гасел, «Відвага і страх» буде вартою уваги передусім не так авторською позицією, як великою кількістю фактичного матеріалу. В плані фактів Оля Гнатюк підійшла до своїх есеїв як до справжніх наукових текстів. Вона зібрала чимало свідчень, матеріалів з архівів, дослідила листування, мемуари і тому подібне. І залишила в тексті багато відповідних посилань, за якими кожен охочий може поглибити свої знання щодо епізодів, котрі зацікавили. Є в книжці й вельми розлогі та змістовні коментарі.

 

Варто зазначити й те, що Ольга Гнатюк у «Відвазі і страху», серед іншого, спирається на історію власної родини. Адже частина її жила саме в довоєнному і воєнному Львові. Й одна з фігуранток «Відваги і страху», художниця Ярослава Музика, з мами Олі Гнатюк намалювала «Портрет дівчинки з песиком». Цей малюнок (довго розшукуваний дослідницею) потрапив на обкладинку книжки. Такий автобіографічний ефект додає книжці не лише зворушливості, а й додаткового фактичного підґрунтя, інформативності. Надто в наш час виправдано підкресленої уваги до приватної історії.

 

Олег Коцарев

 

Придбати книжку.