«Диявол у Білому місті» Еріка Ларсона: виставка чеснот і пороків

LarsonЛарсон Е. Диявол у Білому місті : роман / переклад з англ. Г. Яновської. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. — 528 с.


 

Не треба дрібних планів:

у них немає тих чарів,

які здатні сколихнути людське серце.

Деніел Х. Бьорнем

 

У всі часи одні великі держави воліли бути кращими за інші, мати перевагу в різноманітних сферах життя: від розваг до мистецтва, від озброєння до новітніх технологій. Якщо певна країна на світовій арені досягала результатів, це ставало приводом для урядів наддержав не просто їх повторити, а неодмінно перевершити, доклавши максимальних зусиль. Перш за все такі перегони велися, щоб утримувати свій особливий статус, щоб і надалі мати вплив на політику та економіку всього світу.

На честь 100-річчя від початку Великої французької революції, символом якого став штурм Бастилії, 1889 року в Парижі відбулася Всесвітня виставка, що викликала суспільний резонанс і була відвідана мільйонами людей. Сполучені Штати Америки зреагували моментально і вже невдовзі оголосили про майбутню Всесвітню виставку на власних теренах.

Популярний письменник і журналіст Ерік Ларсон у романі «Диявол у Білому місті» зображує життя Чикаго під час підготовки до Всесвітньої виставки 1893 року, приуроченої до 400-ї річниці відкриття Америки Колумбом. У книзі розповідається паралельно дві історії: про спорудження однієї з наймасштабніших експозицій геніальними архітекторами та інженерами і про діяльність першого офіційно зареєстрованого американського серійного вбивці — уособлення зла, що оточило цю величну подію.

Маніяк-убивця Голмс у своїх майбутніх жертвах шукав спокусливий коктейль одинокості, слабкості й злиденності. На відміну від горезвісного Джека-Різника, якому вдалося віднайти вищевказані риси в нужденних повіях у лондонському районі Вайтчепел, Голмс натрапив на такі «у приїжджих дівчатах, свіжих, чистих юних створіннях, які отримали свободу вперше в історії, але не знали, що це означає і з якими ризиками пов’язане» (с. 239). Голмс є творцем страждання, який продукує страх і тривоги, з кожним днем зводячи власне Чорне місто.

Інший герой твору, архітектор Деніел Бьорнем, поступово створює свій шедевр, незважаючи на всі негаразди, які виникають протягом кількох років, відведених на будівництво виставки-ярмарку. Він доводить, що все можливе в цьому світі, якщо докласти багато зусиль. Адже в Чикаго насправді не було сприятливих умов для організації такої грандіозної виставки: воно було містом злочинності й пороку; ґрунти, відведені під забудову, постійно просідали; численні хвороби косили населення: віспа, холера та інші бактеріальні інфекції, призвідниками яких були, безсумнівно, забруднені води; надто часто в місті виникали пожежі, в повітрі над вулицями перманентно нависав смог. І це все відбувалося на фоні того, що по всій Америці зазнавали краху банки і великі компанії, а в будь-яку мить могли розпочатися масові страйки. Та незважаючи на все це, Біле місто народжується і постає перед читачем у всій красі.

Передусім «Диявол у Білому місті» — це розповідь про людей, які випередили свій час. Перший — Г. Г. Голмс — досяг успіхів у проведенні афер та генеруванні болю, другий — Деніел Бьорнем — в архітектурному мистецтві, що приголомшувало і дивувало.

«Диявол у Білому місті» — це документальна книга, чудово стилізована під художній твір. Текст насичений великою кількістю цитат із преси, кореспонденції, різних офіційних документів, також наведено багато статистичної інформації: від висоти наймасивнішої будівлі на території виставки і маси кожної поперечної сталевої балки до числа робітників, які були задіяні на будівництві, та кількості видів рослин, використаних у ландшафтному оформленні території. Тож, можливо, така деталізація стане обтяжливою для певної категорії читачів.

Роман варто прочитати людям, яких цікавить історія та архітектура, зокрема те, що відбувається за лаштунками під час підготовки до спорудження майбутніх взірців зодчества. Також твір припаде до душі тим, хто прагне заглибитися в грузьку драговину темних оповідей про моторошні вчинки серійного вбивці та розібратися самостійно в причинах таких жахіть.

P. S. До речі, Леонардо ДіКапріо придбав права на екранізацію роману Еріка Ларсона. В запланованій стрічці нещодавній лауреат премії «Оскар» збирається сам виконати головну роль доктора-маніяка Генрі Говарда Голмса. Режисерське крісло займе Мартін Скорсезе, а сценарій напише Ґрем Мур.

Ігор Ярославський

Придбати книгу