Про Схід як феномен — новий роман Анджея Стасюка

ShidАнджей Стасюк. Схід. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 272 с.


Сучасний польський поет, письменник та драматург Анджей Стасюк доволі відомий в Україні, адже в нас протягом останніх кількох років було опубліковано вже не одну книжку з його творами. Зокрема, й «Видавництво Старого Лева» не вперше видає його прозу: серія «найліпше.pl» розпочалась саме з «Галицьких оповідань» Стасюка. І ось нещодавно вона поповнилась його романом «Схід», який покликаний продовжити знайомство читача з відбірною сучасною польською літературою.

Читати також: 10 знакових книжок малої прози останніх років від Євгенія Стасіневича

Прикметно, що коротка назва роману «Схід» щонайкраще відбиває внутрішній світ твору. В ньому погляд, рефлексії, рухи Стасюка спрямовані саме в цьому напрямку. Виявляється, його завжди цікавив та вабив схід не тільки як географічний напрямок, а і як явище. Це не дивно, адже саме тут знаходилася імперія, яка кидала тінь на його рідну Польщу. Він відчував вплив цього східного монстра інтуїтивно. Коли був молодий, він слухав розповіді тих, хто пережив Другу світову війну, про воїнів, які звідти прибували до його країни та залишали після себе далеко не найкращі враження. Пізніше він сам отримав змогу на власні очі побачити Схід, подорожувати величезною територією колишньої імперії, Монголією, аж до китайського кордону.

Свої спогади, враження, рефлексії на бачене під час поїздок Стасюк ретельно відшліфував та перетворив в текст, що оповідає про його мандри. Головним героєм роману, окрім автора, постає величний, загадковий, часто незрозумілий і такий незвичний для Заходу Схід, який є носієм тоталітаризму та володарем неозорих просторів.

Розповідь нелінійна, та й не всі подорожі, описані Стасюком, відбуваються в тривимірному просторі. Деякі з них в часі, вони повертають до минулого автора, та навіть до пам’яті предків. Він описує не тільки бачене на власні очі, але й почуте чи відчуте в часи дитинства та юності. Читаючи, розуміємо бажання Стасюка бути чесним не тільки з читачем, але й з самим собою.

Попри те, що роман містить автобіографічну складову, і Стасюк в ньому постає не тільки як автор та інтерпретатор подій, а і їх безпосередній учасник, цей твір не є мемуарами чи щоденником. З іншого боку, хоч у ньому й розповідається про мандри, «Схід» ніяким чином не можна вважати тревелогом: текст не є звітом про поїздки та не розкриває хронологію подорожей. Як бачимо, цей роман є яскравим представником того напрямку літератури, в якому сплелися різні художні жанри.

У цілому текст схожий на мазки, які художник наносить на полотно. Спочатку непомітно цілісного рисунка і тільки пізніше перед зором глядача постає велична картина. Структурно текст не поділяється на чіткі розділи, наприкінці книжки немає змісту. Вона оформлена в ошатну тверду палітурку приємної текстури, дизайн якої розробив Назар Гайдучик. Текст надруковано зручним для читання шрифтом, сторінки дещо жовтуваті та приємні на дотик.

Роман «Схід», попри те, що текст «густий і насичений», читається легко. Та це ще й завдяки тому, що на українську мову його переклав культовий сучасний письменник Тарас Прохасько який як перекладач не тільки ґрунтовно вник у текст, написаний польською мовою, але й як прозаїк майстерно володіє українським словом. Залишилось додати, що Прохасько особисто знайомий зі Стасюком, вони давні добрі колеги, й ця звичайна людська близькість, безумовно, теж позитивно вплинула на якість перекладу.

Книжка розрахована на широке коло читачів. Єдине, обсценна лексика, яка зустрічається в творі, змушує переглянути вік читача. Загалом, «Схід» зацікавить прихильників сучасної, звичайно, не тільки польської, літератури, які схильні до вдумливого читання та глибокого осмислення прочитаних текстів.

Микола Петращук

Придбати книгу