«Намистинка»: збірка легких віршів про різні жіночі досвіди

namystynkaШевель Вікторія. Намистинка. — Гамазин, 2016. — 88 с.


Доволі тоненька книжка легких віршів про досвіди, з якими ми хоча б раз у житті, але стикалися.

Намистинки — на позір прості, але разом із тим довершені. Ось так і з віршами цієї книжки: світлі, іскристі, їх легко читати й легко сприймати. Мова авторки природна, враження від збірки — найтепліші. Такі книжки можна сміливо дарувати подрузі чи мамі.

Отож, авторка цієї книжки Вікторія Шевель за фахом лікар. Але поезія — це поклик душі, тож не дивно, що раніше вже виходили друком її книжки «У любові спокою немає» (2011) та «Я хочу зливи!» (2013).

Найновішу збірку «Намистинка» авторка присвятила своєму маленькому синові.

Лірична героїня збірки — це жінка в різних іпостасях: кохана, коханка, дружина, мама, подруга, донька. Героїня щиро виповідає сум, не боїться болю й гіркоти, але й щедро ділиться радісними хвилюваннями. Прикметно, що саме радість і передчуття чогось світлого — основа цієї збірки (навіть обкладинка, на якій жінка при надії, на це натякає).

Книжка складається з семи частин:

Передмова «Намистинка до намистинки». Вікторія Шевель пише: «Обдумувала назву цієї збірки, і само спало на думку: „Намистинка“…. кожна хвилина дня й ночі, кожне нове відчуття, очікування маленького життя — мого Всесвіту, для мене були щедрими намистинками».

«Цілунок мрії», в якому центральні теми — материнство й передчуття щастя.

«Сегмент S-T» — розділ про стосунки, «ігри» між чоловіком і жінкою, пристрасть і чуттєвість («Я викраду тебе в травневі ночі…»), інколи — сумніви («А я для тебе світ чи в ньому цятка?»). Тут немає місця мукам нещасливого кохання, а якщо і є сум, то він швидко минає.

Я завжди найприватніший сум,

Що у серці твоїм найтерпкіший.

І суцвіття мережива дум

Загадкове, нічне, найніжніше.

«Тобі, незабутній» — один із найкоротших розділів, здається, сконцентрував усі вірші цієї книжки про розлуку («Ти пішла, а тут любов без пари»).

«Два дієзи» — різногранний розділ, в якому багато влучних яскравих замальовок про різні стани, місця, відтінки настроїв. Напевно, найжиттєствердніша частина книжки («Все в шок-оладі»).

Завершує поетичну частину розділ з вибраних віршів для дітей, об’єднаних назвою «Синочку Іванку».

Останній розділ — «Замість післямови», в якому авторка зазначила: «Коли янголи не можуть зібрати намисто твоєї мрії, вони дарують поезію ніжності…». Власне, ці слова могли би стати епіграфом до всієї збірки.

Між тим, до кожного з розділів авторка бере за епіграфи слова відомих авторів: Наталки Білоцерківець, Мар’яни Савки, Миколи Вінграновського та інших. Вірші також доповнили ілюстрації, більшість із яких виконала сама Вікторія Шевель.

Ця книжка — відверта. Вона про таємниці життя очима саме жінки. Лірична героїня здатна повертатися до читача різними своїми гранями, й показовою є поезія «Коли тільки-но вісімнадцять…», в якій описано, як різниться усвідомлення себе в стосунках у жінок 18, 25 і 30 років.

Також книжка нагадала про серію прозових «Теплих історій…». Можливо, таких ефект створила кава, яка з’являється у віршах доволі часто (яку напевне що любить сама авторка). А ще позитивна філософія і пафос цієї збірки загалом (життя — це подарунок, а кожна мить — унікальна). Книжки такого штибу справді здатні заспокоїти чи розважити, є в них щось лікувальне й терапевтичне.

Не чайові в чоботях, а рецепт

Складний. І нам, а не для пересічних.

Вготовано улити цей концепт,

Аби жилось любові нашій вічно.

Отож, вірші віддзеркалили багату палітру людських емоцій: радісне передчуття зустрічі, щастя від материнства, типові тривоги й страхи, які, попри все, не вплинули на загальний життєствердний настрій цієї збірки.

Ольга Громова

Придбати книгу