Вперше українською видано міжнародний фентезі-бестселер «Коти-Вояки»

kotyarykartЕрін Гантер. На волю! / Пер. З англ. К. Дудки, О. Українця. Х.: АССА, 2016, — 304 с. — серія «Коти вояки».


Десь поблизу магічного світу «Гаррі Поттера», незабутнього «Короля Лева», політично-пригодницького фентезі «Гра престолів» розташувався особливий світ нового книжкового британського фентезі-серіалу «Коти-Вояки» Ерін Гантер.

Ерін Гантер — це насправді, загальний псевдонім чотирьох британських письменниць: Кейт Керрі, Черіт Болдрі, Вікторії Голмс і Тай Сазерленд.

Книга оповідає, як одного разу домашній котик Рудько виходить прогулятися за межі угіддя своїх господарів й зустрічає бродячих котів Сіролапа, Левосерда та Синьозірку. Вони не просто бродячі коти, а вільні коти-вояки. Сіньозірка запрошує Рудька приєднатися до них. Охоплений захватом вчорашній домашній котик, недовго вагаючись, приймає пропозицію. Тепер його ім’я Вогнелап, і на нього чекає чимало непростих випробувань і пригод.

Котячий світ поділяється на декілька кланів. Вже з самого початку книги можемо спостерігати, як військо Річкового клану нападає на Сонячні Скелі — територію, що належить Громовому Кланові.

Коти розділені на племена-клани й не можуть жити в мирі. Один із героїв казкового роману зазначає, що інакше вони зрадять свій, той чи інший клан.

Є у світі Ерін Гантер й самітники — вільні коти, що полишили один з кланів, або завжди були поза будь-яким кланом й не жили з Двоногими (людьми). Вони самі собі впольовують їжу тощо.

Є у їх світі коти лікарі — медикоти. Є потойбічний небесний Зоряний Клан, котрий складається зі стародавніх вояків, з якими, очевидно, інколи радяться живі коти.
Зоряний клан перебуває в сузір’ї Срібносмуги — широкому поясі зірок, який щоночі простягається небом.

У повелительки Громового Клану, Сіньозірки є своя драматична історія. Перш ніж стати головою клану вона була Заступницею Голови, а перед тим втратила своїх кошенят.

Досить хвилюючим уривком становлення Вогнелапа як вояка є провалення ним першого патрулювання, коли кіт-новачок не лише їсть з голоду їжу, котру мав принести своєму кланові, а й нагодовує свою полонянку з ворожого клану.
Зрештою, це не останнє випробування Рудька-Вогнелапа. Одначе його рятує те, що він глибоко переконаний у своєму рішенні бути серед членів Громового клану. Навіть зустріч зі старим другом Ляпком не применшує його бажання служити й бути серед вільних котів.

Котячі клани зневажливо й нарікаючи згадують, як Двоногі прийшли на їх землі й оселилися. З захопленням і шаною ж згадують про левів, леопардів і тигрів.
Вражає сцена хороброго бою, де коти Громовики Синьозірка, Тигрокіготь, Круколап, Сіролап та Вогнелап відбиваються від несподіваного нападу щурів. Так-так, коти б’ються не лише поміж собою, підлі щури інколи також можуть напасти на них.

Загадкове вбивство кицьки й викрадення новонароджених кошенят-немовлят, підлий кіт Тигрокіготь зрадницьки вбиває вояка свого клану Рудохвоста аби зайняти його місце, а потім плете інтриги проти його учня Круколапа, який був свідком злочину. Все це підсилює гостроту поворотів сюжету котячої пригодницької саги.

Взагалі, «Коти-Вояки» — роман розрахований на підлітків та дітей, але запросто згодиться для читання будь-ким із дорослих. Підкупає захопливість плину оповіді. Після прочитання з більшою повагою, цікавістю й любов’ю можна почати дивитися на своїх домашніх улюбленців.

Юрій Мостовий