«То АТО»: 98 іронічних фейсбучних постів про армію в одній книжці

toatoДмитро Якорнов. То АТО. Щоденник добровольця. — Харків : Віват, 2016. — 400 с.


98 постів уміщено в книжці Дмитра Якорнова. Доброволець писав її у Фейсбуці. Усі повідомлення викладав на своїй сторінці, ще під час служби йому запропонували укласти їх у книжку. Так народився щоденник «То АТО» киянина, уже демобілізованого військовослужбовця 134-ого батальйону охорони та обслуговування ОК «Північ».

Щоденник солдата Якорнова  іронічний та гумористичний документ про АТО. Хоч автор і не ставив собі за мету насміхатися над українською армією, у нього це вийшло наперекір власній волі. Він сам і його герой, що в книжці є одним цілим, опинилися в перехідній ситуації: нового війська ще не створили, старе ж не відповідає вимогам сучасності. Нам у спадок залишилася розвалена й розграбована армія із совковими та продажними генералами-корупціонерами, непатріотичними офіцерами та поламаною технікою. У таку бюрократичну махину, круговерть ретроградства потрапила модерна людина, яка має 12-річний стаж рекламного працівника та вельми позитивний погляд на речі.

У шпиталі солдат Якорнов їв гречану кашу кип’ятильником, а по казармі ходив у халаті, нюхаючи кущ жасмину, за що потім отримав на горіхи від офіцера, іменованого в книжці «ужас». В армії працював штабістом та заповнював анкети побратимів. Чогось гіпер-героїчного на кшталт сотні вбитих ворогів або десятки підбитих танків або БТРів, гостросюжетних описів у книжці не знайдеш. Його щоденник підкупає скрупульозними побутовими дрібницями й вільним та дотепним викладом.

Щоб не плакати, потрібного сміятися. Гумор порятував добровольця від рутинного й монотонного існування, спостереження за аватарами (вояки, які зловживають алкоголем.  Авт.) та маразмом армійського життя. Саме почуття гумору допомогло рекламістові не збожеволіти в учебці, яка знаходиться в Десні, військовому шпиталі та в роті охорони в Чернігові. Не втратити сили волі та духу в зоні АТО.

Насувається сьома хвиля мобілізації. І в книжці Дмитра Якорнова є актуальний розділ «F.A.Q. по мобілізації», себто кого гребтимуть військкомати на бойню. Автор говорить, що по повістці киян надсилають на два полігони під Житомиром та Рівному. Призовники із білим квитком також можуть попасти під мобілізацію, головне не писати додаткових заяв на проходження медкомісії. Не беруть у військо тих, в кого катастрофічний зір, жахливий тиск, хто нещодавно потравив в аварію. Речі непотрібно брати, взяти тільки антибіотики, бо є можливість захворіти. Автор пояснює, що найбільші проблеми в деснянській учебці хвороби, пияцтво й бездіяльність. (с. 129-134)

Глобальні речі про військову та фізичну підготовку, техніку, кодекс поведінки в армії та світогляд Якорнов виклав у останньому слові. Їх хочеться подати у вигляді тез:

«Війна тут артилерійська. Простих навиків із автоматом достатньо. Порада: не лазити, де попало, глибоко закопуватися, п’яний напарник небезпечніше за ворога»;

«Техніки мало — катастрофічно мало. Грузовики — старі. БРДМ, БТР чекають ремонту по місяцю, ремонтувати нема сенсу — тільки ставити нові двигуни. Типова ситуація на фронті: їздить, але не стріляє або стріляє, але не їздить»;

«Проблеми ЗСУ: хвороби, биття байдиків, пияцтво»; «Кодекс поведінки в армії схожий із тюремним — не давати себе опустити. Якщо правда на твоєму боці — ідти на конфлікт. Компроміси — це не армійське слово».

«Командири створюють штучні навантаження, як було в совковій армії. Ця безглузда діяльність убиває ініціативи, патріотизм і бажання знову потрапити в армію» (с. 394-396).

Щоденник бравого солдата Якорнова варто почитати, не тільки щоб зрозуміти реалії української армії, порядки, які там панують. А також, щоби отримати заряд позитивної енергії від тих дивакуватих та чудернацьких історій, у які потрапляє київський доброволець.

Яр Левчук

Читайте також: Автор книги «То АТО» доброволець Дмитро Якорнов: Вважаю, що події будуть розгортатися за найгіршим сценарієм