Три історії про боротьбу за щастя: «Лінія зусилля» Таіс Золотковської

linijaТаіс Золотковська. Лінія зусилля. Х: «Диса-плюс», 2016. — 278 с.


Усе хороше в житті людини стається несподівано й тоді, коли найменше очікуєш змін. Саме так, трапилося зі мною, коли отримав запрошення до участі в онлайн відео-конференції в «Клубі анонімних авторів». З приємністю скористався можливістю підвищити власний рівень творчої майстерності і познайомитися з новими цікавими людьми, що пишуть тексти.Так доля подарувала мені зустріч із Таіс Золотковською, авторкою роману «Лінія зусилля», що вийшов у світ у харківському видавництві «Диса-плюс» і був презентований на цьогорічному Форумі видавців у Львові.

Книга стала для мене справжнім відкриттям, а її аналіз — суцільним задоволенням. Отже, спробую опанувати власні думки, шквал суперечливих емоцій та поділитися враженнями від прочитаного.

Насамперед мою увагу привернула своєрідна наративна структура роману. Дві сюжетні лінії про історії кохання розгортаються паралельно одна одній і вже на початку книги письменниця люб’язно пропонує читачам обрати, як саме читати книгу: «Перший спосіб — читати все поспіль: від першої до останньої сторінки. У цьому разі Ви будете знайомитися з історією, що відбувається водночас у двох часах — у минулому (Герман) і в сьогоденні (Ханна й Віра). Другий спосіб — читати від розділу 1, 2, 3 і т. д. аж до розділу 0. У цьому разі Ви спершу познайомитеся з історією Германа, що відбувається хронологічно раніше, ніж історії Ханни й Віри.» (с.2).

Події відбуваються в Харкові, куди Ханна разом із синами — 15-річним Германом і 6-річним Сенею приїздить відвідати батьків чоловіка. Перед читачем відкривається історія добропорядної єврейської родини Кац, де ревно дотримуються віри, традицій та постулатів свого народу, де дружина має бути покірною, дбати про виховання дітей та берегти тепло домашнього вогнища… Проте звичний світ розбивається на друзки, наче скло кривого дзеркала, коли у спокійне, розмірене життя родини вриваються жінки.

Герман картає себе за мовчанку про те, що батько кохає іншу, а Ханна шукає розради, розуміння і справжньої любові в обіймах Віри. Ханну постійно мучать докори сумління: що ж скажуть сусіди, знайомі, рідні, коли вона обере між загальноприйнятими нормами суспільної моралі, або ж піде за покликом власного серця; чи зрозуміє Лев (так звуть чоловіка Ханни), що саме його зрада, байдужість та егоцентризм спонукали дружину до цього кроку і… він сам, по суті, штовхнув її в обійми іншої? Так авторка піднімає у своїй книзі неоднозначну тему права представників ЛГБТ-спільноти на власне щастя й самовираження. Треба сказати, що авторка описує цю тему надзвичайно делікатно. Ви не знайдете на сторінках роману жодних непристойних сцен, а лише відчуєте справжню ніжність і тепло двох жіночих сердець, що так бояться обпектися у полум’ї любові, і сподіваються отримати в дарунок омріяне щастя… Та чи наважаться жінки довіритися одна одній, коли постане вибір: порятунок сина чи кохання? І хто ж насправді вчинив злочин у єврейській школі, внаслідок якого однокласник Германа Янек перебуває на межі життя та смерті?

Манера написання книги є дуже легкою для сприйняття, хоч впадають в око певні неточності перекладу українською мовою… Але такі філологічні нюанси зовсім не заважають насолоді вдумливого читання на одному диханні холодними осінніми вечорами… Тож не нехтуйте можливістю, друзі, відчути краплину щирої ніжності та романтики, якою письменниця щедро ділиться з кожним із нас.

Ігор Зіньчук

Фото зі сторінки Таіс Золотковської у Facebook