«Знак єдинорога», «Рука Оберона»: Сьогодні ми знову будемо рятувати Амбер

Цикл про Корвіна повільно наближається до кінця, розкриваючи таємниці минулого та являючи похмуре майбутнє. Амберу — королівству, яке хвилює серце шанувальника фентезі відсилками до міфів та по-правді магічною атмосферою, — загрожує страшна небезпека. І чорна дорога — лише її передвісниця…  Герої спробують відвадити лихо, та чи подужають вони це?

фото з http://www.goodreads.com/book/show/92121.Nine_Princes_in_Amber

Пам’ятаєте притчу про батька і трьох синів? Помираючи, він вирішив дати своїм дітям урок: попросив принести по гілці і спробувати її зламати. Що їм, звісно, легко вдалося. Та потім батько зв’язав гілки докупи, показуючи, що поодинці вони слабкі, так коли будуть єдині, то їх ніхто не здолає. Приблизно така сама проблема постала й перед Корвіном, коли він зрозумів, що вкрай необхідно примиритися та об’єднатися всій родини, щоб таки врятувати Амбер. Хай він і не коронувався, та велика відповідальність очільника лягла саме на його плечі. Роки, проведені у Тіні під назвою Земля, змінили його характер на краще, зробили його людянішим і менш самозакоханим.

Автор вміло закручує сюжет, переплітаючи особисті драми героїв з величезною картиною таємниць Амбера. Варто також відзначити, що він не забуває і про читача, даючи в кожній книзі невеличкий екскурс в попередні події, тож людині не доводиться перечитувати все спочатку, як це часто трапляється з довгими серіями, щоб пригадати, що відбувалося в перших частинах.

«Знак єдинорога» та «Рука Оберона» розкажуть про походження Амбера, про те, хто винен у забутті Корвіна, та справжню особистість Дворкіна. Буде натяк, куди все-таки зник Оберон, але все одно цілий пазл поки не зібрано. Утім, уважний читач зможе здогадатися, звідки очікувати несподіванок.

Приємно тішить і розвиток другорядних персонажів. Рендом і Вілла набувають чіткіших обрисів. З вітряного брата Корвіна виростає по-справжньому глибокий чоловік. Та найбільше увагу привертає Бранд, який був із певних причин ув’язнений. Він розповідає власну історію, та чи варто в неї вірити?

Цікаво, що в четвертій книзі з’являється і сам автор. У підземеллях Колвіра Корвін зустрічає вартового Роджера, який пише «філософський роман із вкрапленнями горору і хворобливості». Це і є, вочевидь, Роджер Желязни.

Перекладачі третьої і четвертої частин — Анатолій Пітик і Катерина Грицайчук. Текст приємний, містить примітки на алюзії, а з суттєвих змін, певно, лише «козирі», які були раніше «картами». Таке рішення пояснюється відсилкою до карт таро, старших арканів. Також змінилося, а точніше додалося нове оформлення. Тепер можна побачити ілюстрацію майже у повний розмір, хоча видавництво паралельно видає і старий дизайн для тих, хто збирає серію з диванами.

Фанати «Хронік Амбера» визнають, що, починаючи зі «Знаку єдинорога», цикл стає набагато захопливішим, «Руку Оберона» називають однією з найулюбленіших частин. І це не дивно, адже Желязни рухається все швидше і швидше та розставляє нові твісти, які прив’язуються до колишніх подій. Лишилася одна всього одна книга до завершення п’ятикнижжя про Корвіна, і українському читачу вже недовго чекати, щоб її побачити та дізнатися всі розгадки.

 

Оксана ПРОНЬКО