“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва

Євгенія Кононенко. Ностальгія. Повість. — Львів: Кальварія, 2016. — 136 с.

Мільйони людей ностальгують за СРСР. Ностальгія настільки в’їдливе та невротичне почуття, що змушує людей порівнювати усе з тим, як було раніше, вкотре розчаровуючись у сучасності. Туга за дешевою ковбасою та хлібом, комсомолом та безкоштовною медициною, низькими цінами на комуналку та вождями, які жили й мислили за радянський народ, ось із таким химерним ретроградством в голові живуть люди старше 50-60 років. Ретроградне мислення й життя за віджилими схемами штовхають людей на масову істерію та збочення, навіть до створення ілюзорних материків у вигляді квазіреспублік із маріонетковими правителями.

Привиди минулого переслідують героїв книжки Євгенії Кононенко «Ностальгія». Вперше повість надрукована в збірці прози із викличною для українських чоловіків назвою «Без мужика» (2005-ий рік). У минулому ж році, в зв’язку із активною декомунізацією й переіменнуванням вулиць, повальним ленінопадом по всій країні, видавництво «Кальварія» передрукувало повість Кононенко окремою книжкою.

У повісті авторка не марить за країною рад та її кривавими символами, не ностальгує за цілком прагматичними й життєвими аспектами, описаними вище. Її ностальгія радше наївно романтична й лірична, тужливість пов’язана із атмосферою минулих літ.

Письменниця тужить за старими будинками, кав’ярнями та вулицями, за містом, яке втрачає свій лик упродовж комуністичних перебудов та сучасних забудов.

Прустівські герої шукають втрачений час, кононенківські герої блукають Києвом і шукають його старе й первозданне обличчя. Найперше ця повістина не про загадкові вбивства та несподівані появи, а про пам’ять минулого, яку потрібно не бездумно викорчовувати з міста на смітник історії, а зберегти і гармонійно вплести в топографічно-архітектурний ансамбль європейської столиці.

Сюжетний цвях повісті Євгенії Кононенко зав’язаний на вбивстві та детективному розслідуванні. Буквально з перших сторінок авторка, тут потрібно віддати їй належне, занурює читача в таємничу загибель літнього подружжя Шулік у їхній власній квартирі. До цієї трагічної події додається не менш загадкова втеча їхнього сина з країни Рад до Західної Німеччини. Дві нечувані події сталися у великому місті, вони з минулого наздоганяють майбутніх мешканців квартири, де стався кривавий злочин.

Магістральні теми «Ностальгії» перемежовуються із другорядними, але не менш цікавими темами. Поряд із серйозною і скрупульозною детективною лінією, авторка на очах читацької аудиторії пронизує серця двох «детективів» стрілами Амура. Він (Алекс) колишній піаніст-втікач, а тепер бізнесмен, котрий займається вікнами; вона (Лариса) працює у фундації для обдарованих дітей, на шиї в неї студент та старенька бабуся, плюс ремонт на додачу. Їхнє кохання за 40+50+ років, і природно вже не таке палке й жарке, позбавлене любовного шалу й пристрасті. У повісті не знайдеш бурхливих постільних сцен, несамовитих зізнань у коханні та нестримних ромео-джульєтівських емоцій та вчинків. Їхній союз прагматично-романтичний: вона шукає причини злочину та вбивць батьків з його прохання-наказу, а він «оплачує» це все ресторанами, закордонними вікендами, допомогою у ремонті квартири, і, зрештою, у ліжку. Бартерні відносини між чоловіком і жінкою — це найнадійніші союзи, які вигадало людство в процесі свого розвитку.

У фільмах та книжках ми звикли бачити в ролі детектива чоловіка.

Світова література дала високі зразки детективних жанрів, у яких в основному фігурують представники сильної статі, це і конан-дойлівський Шерлок Холмс, і сіменонівський комісар Мегре, і акунінський Фандорін, і ще багато інших персонажів. Ще з дитинства одним із улюблених американських детективних серіалів був «Коломбо», головну роль виконував Пітер Фальк. А тут, у повісті Є. Кононенко основний персонаж Лариса перебирає неприродну та непритаманну для себе роль, накинуту і нав’язану чоловіком, від чого зміщуються акценти в творі і відчужується читацьке сприйняття.

Щоб надати певного містичного шарму своїй повісті, авторка уводить персонажа, котрий займається окультними практиками. Яблуком розбрату в повісті стала ворожка, її роль вирішальна у фатальному трикутнику кохання, у якій вона основний персонаж, і жертва жіночої помсти. Вельми поширена в творчості Євгенії Кононенко містична складова, котра вплітається як у приватну людську трагедію, так і є симптоматичною для історичного відтинку доби.

«Ностальгія» Євгенії Кононенко за втраченим часом, за непростими долями під час Другої світової війни та в Радянському союзі, за київською минувшиною, яка майже стерлася з мапи міста. У повісті авторка змогла поєднати детектив із непередбаченою й закоріненою в українську історію кінцівкою, провести віртуальну екскурсію стародавнім Києвом, а також розповісти історію кохання зрілих людей, і все це з ностальгійною нотою.

Купити книгу