Огляд збірки дитячої поезії “Лякація”, яка удостоєна Корнійчуковської премії

Іван Андрусяк — один з улюблених поетів сучасних українських дітей. Після повісті «Стефа і Чакалка», яка стала одним з найулюбленіших дитячих творів десятиліття, автор продовжував плідно працювати й створив купу цікавих та захопливих книжок.

Іван Андрусяк. Лякація: вірші для дітей. — К.: Фонтан казок, 2017. — 56 с. (Серія «Добрі вірші»)

Чому саме дитяча література? Можливо автору самому бракувало в дитинстві літератури:

«Мені у твоєму віці дуже бракувало книжок. У шкільній бібліотеці перечитав усі. І навіть улюблена вчителька мені свої книжки приносила. А все було мало. Мешкав я в селі неподалік містечка, де було тоді аж дві книгарні. То я щодня намагався зекономити трохи грошей, які батьки давали на обід і „на булочку“. Ото я раз на місяць вибирав день, коли в мене найменше уроків, ішов пішки п’ять кілометрів у райцентр. Так, що й батьки про це не знали. Швиденько навідувався в обидві книгарні й купував собі книжок на всі гроші. Лише трохи залишав на молочний коктейль».

Цього року вийшла з друку збірка дитячої поезії «Лякація». У 2016 році в номінації «Поезія для дітей» Корнійчуковської премії збірка отримала перше місце. Низка віршів із неї включена до нової шкільної програми для вивчення у третьому класі. Ці вірші не треба вчити напам’ять, вони запам’ятовуються самі. А в поєднанні з чудовими ілюстраціями молодої художниці Лілії Курцеби збірка стала тільки кращою.

Про що ж розповідає «Лякація» і чому автор виділив цей вірш поміж цілої збірки? Коли зацвіла акація всі звірі чомусь не зрозуміли краси її цвіту. Тільки дядечко слон здогадався понюхати солодкий цвіт дерева, чим перекреслив перестороги тварин.

Чому котлета зветься саме «котлетою»? Щоб дражнити та не давати спокійно жити коту! Рудий шибеник дістане її скрізь, чи то вона на столі, в холодильнику, а в нашому випадку ще на сковорідці.

В цій збірці є багато цікавих віршиків, які веселять. Але є й такі, які наштовхують на роздуми. Одним з таких є «Про вміння читати». Носоріг читає книги через слово, через сторінку або взагалі відкриває з кінця і дізнається закінчення. Можливо тому, що своїм великим рогом не зручно перегортати сторінки або йому просто не вистачає посидючості. Це наштовхує носорога на висновок, що він не вміє читати. Можливо так і є, бо більшість дітей і навіть людей читають аби читати, не запам’ятовуючи нові слова, особливості сюжету, не роблячи повчальні та корисні висновки.

Ще одним повчальним віршиком стане «Двісті ігор». Для більшості дітей планшет — це іграшка. Але можна використовувати його з користю. Саме такий планшет описує Іван Андрусяк. Тут можна зберігати купу книг, цікавих задач, просто корисну інформацію, ну і на крайній випадок — посібник з відповідями.

Восьминіг — морський поет. Але від нього втекло натхнення. Морські друзі порадили звернутися йому до медузи — ідеальної музи. Але яким здивуванням для неї став прихід восьминога! Медуза запевнює поета, що писати ногами — це справжній сміх! Чим більше ніг тим більше віршів, якість яких відповідно знижується. Але восьминіг не розуміє, як це можна писати головою!

«…Не встигла душа поета потрапити у тенета медузи».

В збірці «Лякація» веселість, кумедність та повчальність віршів розкривається завдяки усміхненим, зажуреним, добрим та веселим ілюстраціям.

Для дітей будь-якого віку, для читання дорослим і дітям.