“Повернення із зірок” Станіслава Лема: Чи можливий світ без страху?

Станіслав Лем — письменник-фантаст, книги якого перекладені іншими мовами чи не найбільше з усіх польських прозаїків.

Автор жив та творив у двох епохах — народився у 20-х роках минулого століття та активно продовжував працювати як письменник до самої смерті (2006 рік). Життя Станіслава Лема пов’язане і з Україною — у Львові автор народився, провів своє дитинство, навчався, жив. Свої спогади про цей період життя зафіксував у книзі «Високий замок».

Станіслав Лем. Повернення із зірок. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017. — 264 с.

Як це часто буває із книгами справді талановитих фантастів, твори Лема сьогодні в багатьох речах стали такими, що передбачили майбутній побут і технічні винаходи. Проте головною цінністю книг Станіслава Лема є його вміння заглянути у майбутнє як філософ — передбачити проблеми, з якими зустрінеться людство, застерегти та навіть врятувати від них.

Фантастичний роман С. Лема «Повернення із зірок» можна читати із двох поглядів. Найперше, читач знайде тут цікавий фантастичний сюжет. А ті, хто заглибляться у книгу більше — інтерпретуватимуть її як філософський роман. Ці дві лінії хоч і розраховані на читачів різного типу, проте роблять роман цікавим для широкого кола читачів.

Твір читається легко, адже до свого стилю письма Лем підходив із особливою увагою.

На його переконання надмірні описи та сюжетні лінії роблять оповідання важким і нецікавим. Автор повинен сказати рівно стільки, скільки потрібно знати читачеві, щоб останній зрозумів про що йдеться у книзі.

Сюжетом для твору є повернення із багаторічної наукової експедиції космосом команди пілотів. Їхнім завданням було зібрати заміри, зразки, інформацію для подальшого дослідження галактики. На це завдання вони вирушили молодими та енергійними людьми та, провівши десять років на борту свого корабля «Улісс», повертаються на Землю, яка абсолютно змінилася, адже за час їхньої мандрівки пройшло сто людських років!

Назва твору «Повернення із зірок» є символічною.

Повертаючись на Землю пілоти потрапили у абсолютно інший світ і повернутися вони повинні не лише фізично, а й психологічно та духовно. Чи всім із них вдається справді «повернутися» із зірок?

Яким описав тодішнє життя автор? Надбудовані повітряні шляхи, тротуари-екскаватори, якими не потрібно йти. Машини-роботи, що виконують усі види робіт, тому використання грошей як таке практично не потрібне сучасним людям. Будинки із вікнами, що дозволяють мешканцям обирати пейзаж чи краєвид, послуги, які нагадують сучасні 3D та дають змогу в будь-яку мить побувати де завгодно. На перший погляд людина має усе, що її потрібно для комфорту. Проте наскільки реальним є таке життя? Адже насправді людина у такому світі оточила себе лише штучними речами, а, отже, і неправдивими емоціями.

Саме ця нереальність усього і насторожує найбільше одного із головних героїв твору — пілота Халь Брега. Провівши всього кілька днів у місті, яке вже давно не нагадувало його рідне, він вирішує усамітнитися та дослідити усе, що відбулося із людством за час його відсутності. Брег орендує приватний будинок та починає читати численні книги та праці:

«Весь післяобідній час я провів у книгарні. Там не було книжок. Їх не друкували уже півстоліття (…) Не можна було вже ритися на полицях, зважувати на руці томи, вгадуючи їхній обсяг. Книгарня нагадувала радше електронну лабораторію» (с.86).

З часом Брег починає розуміти, що весь сучасний спосіб життя є наслідком так званої «бетризації» людей — спеціального щеплення, яке атрофувало агресивні інстинкти людей на понад 80%. Тобто, бетризовані люди не могли проявляти агресію, вбивати чи шкодити іншим. Як наслідок, з часу першого бетризованого покоління докорінно змінився спосіб мислення та життя людей:

«Бетризована молодь ставала чужою для власних батьків. Не поділяла їхніх інтересів. Гидувала їхніми кривавими смаками. Упродовж чверті століття доводилося видавати дві категорії газет, книжок, запроваджувати подвійний репертуар у театрах (…) Тепер уже народжувалися діти третього бетризованого покоління, а небетризованих залишилася буквально жменька, їхній вік сягав сьогодні за сто тридцять років» (с. 133).

Як наслідок, сучасний світ не знає війни, політичного суперництва, вбивств, катаклізмів чи катастроф. Такі люди живуть комфортним та розміреним життям. Брег розуміє важливість значення цього винаходу, проте як і інші пілоти, він не є бетризований і становить певну загрозу суспільству.

Але чи є виправданим відсутність страху, болі, яких вчені позбавили людства?

Часто саме страх та ризик, бажання змагатися до останнього, навіть якщо тобі загрожує смерть, є тим, що дозволяє людині розвиватися, а суспільству — рухатися вперед. Людство, що постає у романі Лема, не знає що таке героїзм, жертовність. Вже не існує людей, яких ми звикли ставити за зразок: чемпіонів, полководців, рекордсменів, олімпійців… Людство мовби зупинилося у своєму розвитку і читаючи роман здається, що цей етап просто не може тривати вічно, бо кожна система, яка здається «ідеальною», рано чи пізно виходить з ладу. Це розуміють і самі герої, адже є «якась інша правда — на нашому боці. Ніхто не пізнав абсолютної істини. Цього не може бути» (с. 139).

Пошук відповідей на такі запитання приводить окремих пілотів «Улісса» до бажання знову вирушити у експедицію. Брег не розділяє думки своїх товаришів, він переконаний, що їхні дослідження не потрібні такому суспільству — суспільству, яке разом зі страхом та агресією позбулося відчуття справжнього щастя.

Щоб відчути радість сповна, потрібно пізнати сум і біль.

Брег пізнав ціну справжньої втрати, напевне саме тому так сильно він цінував кохання до жінки, яку зустрів на планеті. Таке неочікуване кохання дозволяє йому подивитися на все по-іншому.

І можливо його товариші вирушають у чергову подорож лише для того, щоб знову пізнати те, що на Землі вже втрачено. Брег знаходить ці почуття тут. Він таки повертається із зірок.

Купити книгу “Повернення із зірок”