Білл Гейтс про “Коли подих стає повітрям”: Ця книга зворушила мене до сліз

Всі життя мають рівну цінність. Але деякі випадки смерті здаються особливо жорстокими.

Полу Каланіті було 36 років, коли йому діагностували кінцеву стадію раку у 2013 році. В той самий час він знаходився на межі створення великого внеску в світ. Каланіті був обдарованим лікарем — головним ординатором (лікар, який працює під керівництвом завідуючого відділенням — прим. перекладача) нейрохірургії в Стенфорді, якому залишилось кілька місяців до завершення виснажливої підготовки у сфері клінічних досліджень. Крім того, він був блискучим вченим. Дослідження Пола Каланіті з генної терапії принесли йому найвищу премію в його галузі.

Пол Каланіті «Коли подих стає повітрям» — Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» — 2016. — 353 с.

Також він був талановитим письменником. Перед тим, як зайнятися медициною, Каланіті отримав два ступені з англійської літератури в Стенфорді і серйозно розмірковував про кар’єру письменника.

Який талант і яка втрата.

Я знаю цю історію, бо Пол Каланіті сам розказав її у посмертній книзі «Коли подих стає повітрям». Це дивовижна робота. Я був дуже зворушений нею, як і Мелінда (дружина Гейтса — прим. перекладача) з нашою дочкою Дженніфер. Можу навіть додати, що це найкраща нон-фікшн історія, яку я читав протягом тривалого часу.

За допомогою цієї книги читач добре пізнає Каланіті і симпатизує йому. Він описує не тільки своє життя з погляду лікаря і пізніше пацієнта, а і виступає в ролі чоловіка, напруженого стресами у часи клінічної ординатури подружжя Каланіті. Особливо мене вразило рішення Пола і його дружини Люсі завести дитину, не дивлячись (чи можливо навіть через) діагноз Каланіті.

Зазвичай я не з тих, хто плаче через смерть, але ця книга заслужила моє захоплення і сльози.

На мою думку, неможливо залишитись байдужим від епілогу Люсі:

«Я часто ходжу на його могилу з маленькою пляшкою мадери — вина нашого медового місяця. Кожен раз трохи напою я наливаю на траву для Пола… і торкаюся її так, наче це його волосся. Кеді (їх дочка — прим. перекладача) відвідує могилу перед сном, хапаючи руками квіти, які ми поклали».

Але не лякайтеся цієї журби і суму. Я хотів би підкреслити й інші речі, що захоплюють мене у книзі.

Я отримав задоволення від історій Каланіті про його хірургічне навчання. Лікарі завжди захоплювали мене. Вони мусять приймати надзвичайно важкі рішення, і більша частина їх роботи пов’язана з питаннями життя та смерті. Каланіті добре ілюструє це, уникаючи комплексу бога. Одна історія з книги схвилює кожного батька й матір. Вона стосується маленького хворого з пухлиною головного мозку:

«Різниця між трагедією і тріумфом визначалась одним або двома міліметрами. Одного дня, Метью… який причарував усю палату кілька років тому, був знову госпіталізований. Його гіпоталамус трохи пошкодили під час операції з видалення пухлини. Тепер чарівний 8-річний хлопчик перетворився на 12-річного монстра».

Мене також привабив яскравий стиль письма Каланіті. Я поважаю всіх лікарів, але особливо мене захоплюють ті, хто є не тільки талановитими цілителями, а ще й письменниками. Раніше мене це вражало, але не тепер. Пол Каланіті є одним з братерства лікарів-письменників, включаючи Атула Ґаванді, Сіддгартху Мукерджі та Абрахама Верггеза. Можливо слід звернутися до нейрофізіолога щоб з’ясувати, як такі несумісні таланти поєднуються в одному мозку.

Я впевнений, що ще буду перечитувати «Коли подих стає повітрям».

Ця коротка книга має багато смислових рівнів і протиставлень — життя і смерть, пацієнт і лікар, син і батько, робота й родина, віра й розум.

Не знаю, як Каланіті знайшов у собі фізичні сили на написання книги, коли він був ослаблений хворобою і згодом важкою хіміотерапією. Але я щиро радію цьому. Все своє коротке життя він провів у пошуках смислу — через книги, письмо, медицину, хірургію та науку. Я вдячний, що в процесі читання міг спостерігати невелику частину цієї подорожі.

Хотілося б, щоб подорож не обірвалася так рано.

Білл Гейтс

За матеріалами gatesnotes.

Купити книгу «Коли подих стає повітрям»