Крихітний камінець, що керує світом: “Блиск і полум’я. Біографія діамантів” Рашель Берґстін

Для суспільства споживацтва нема нічого дивного в тому, що серед літературних жанрів набувають популярності «історії речей» — ґрунтовні дослідження, присвячені фетишам гламурного світу.

Американська журналістка й письменниця Рашель Берґстін присвятила свою нову книжку діамантам, культ яких формувався століттями.

До твору Рашель Берґстін треба підступитися з правильної сторони, адже це нон-фікшн, до якого український читач ще не звик. На перший погляд «Блиск і полум’я» здається виданням для вузького кола читачів, якщо не для тих, хто купує діаманти, то для тих, кому інформація про камінчики необхідна не з марної цікавості. Докладні екскурси в історію, назви компаній та імена людей, що видобовували коштовності, ювелірні дома зі своїми успіхами і поразками — якоїсь миті все це складеться в картину світу, в якому ми живемо, чогось прагнемо, наповнюємо амбіціями і коханням, бо саме воно — один з двигунів торгівлі коштовностями.

Авторка, розуміючи, що насичена подробицями оповідь може втомлювати пересічного читача, додає родзинок у вигляді історії про те, як в Європі з’явилася традиція носити діаманти жінками, бо до того цей камінь прикрашав переважно королів-чоловіків, деталізує стосунки зірок сучасності із всесвітньо відомими брендами, що надають свої захмарно дорогі прикраси для подій тощо.

Як це не дивно, але текст Берґстін дає усвідомлення змін, що відбулися в патріархальних суспільствах по відношенню до ролі жінки.

Тут не «пахне» фемінізмом, але факт залишаться фактом: якщо раніше із можливого вибору жінці залишали прийняти чи не прийняти пропозицію, то зараз вона здатна сама визначити, яка обручка буде свідком цього процесу:

«Спершу жінки приходять до крамниці „прицінитися“ — себто оглянути наявний асортимент, а потім уже до них долучається чоловік, щоб ухвалити остаточне фінансове рішення. Мабуть, саме так сучасні любовні стосунки поєднують одне з другим: з одного боку, жінка вже має право голосу, але традиційний жест дарування обручки все ще залишається за чоловіком».

Варто зазначити, що «Блиск і полум’я» — це не сліпа ода діамантам. Берґстін цілком свідома того, що за їхньою красою стоять рабська праця, геологічне виснаження, нерідко підлість і обман. Авторка не милуюється лише минулим. Новітні технології, що дозволяють вирощувати діаманти в лабораторних умовах, економічні дослідження росту ціни на діаманти і їхнього глобального ринку висвітлені у книзі в окремому розділі. Саме з нього можна дізнатися, що США, як раніше, залишатиметься лідером серед споживачів цього специфічного продукту, хоча Китай та Індія, що перейняли традицію Західного світу дарувати на заручини обручку з діамантом, поступово нарощують попит на діаманти:

«Попит на необроблені, а також поліровані камені й далі зростатиме аж до 2023 року, завдяки появі таких нових ринків, як Індія та Китай; а також, звісно, завдяки стабільному інтересові до коштовностей у Сполучених Штатах… В Китаї, який 2011 року обігнав Японію, ставши другим найбільшим споживачем діамантових виробів, дедалі вища урбанізація та стрімке зростання середнього класу (від 19% населення до очікуваних 44% у 2023-му) означають, що в країні більшатиме група клієнтів із вишуканими смаками та прибутками, які даватимуть їм змогу витрачати гроші на такі атрибути, як коштовні камені».

Структурно книга поділа на 16 розділів, де знайшлося місця всім: шукачам, винахідникам, позерам, критикам, авторитетам, інноваторам… На шляху біографії діамантів треба бути готовим до несподіваних, для нас теперішніх, подробиць. Наприклад, до того, що колись ювелірним магнатам ледь не зашкодили вчені, які довели, що алмаз є родичем графіту, чарівна алхімія каменю почала руйнуватися через подібність до стрижня звичайного олівця. Коли ж 1905 року в Парижі молодий хімік Анрі Лемуан продемонстрував штучне каміння, вирощене ним власноруч, керівники найбільшої у світі алмазодобувної компанії De Beers викупили формулу у Лемуана з умовою, що вчений зберігатиме її все життя у закритому банківському сейфі.

Розділі «Королеви» та «Зірки» наче зійшли зі сторінок глянцевих журналів, у доброму розумінні цього цього слова. Роман принца Уельського Едварда та американки Уолліс Сімпсон, через кохання до якої він пізніше зречеться корони, теж не обійшовся без прикрас. Англофілів, які нещодавно святкували 90-річчя королеви Єлизавети, потішить згадка про її 21 день народження, що його вона зустріла у Кейптауні:

«Коли в дедалі критичніших репортажах почали повідомляти, що принцеса Єлизавета отримає чотириста діамантів вартістю 100 тисяч доларів (або й більше) на свій двадцять перший день народження в квітні, який вона відзначатиме в Південній Африці, уряд зреагував на це, надрукувавши офіційне уточнення, що діамантів насправді буде лише двадцять один».

Про зірок теж буде цікаво. Завдяки кінематографу діаманти отримали безкоштовну рекламну кампанію таких масштабів, що навмисно не вигадаєш. Голлівудська класика, наприклад, «Джентльмени надають перевагу білявкам» з номером «Діаманти — найліпші приятелі дівчат» у виконанні неперевершеної Мерілін Монро змусили аудиторію повірити, що так воно і є, додавши вогню у полум’я їхньої популярності. Кетрін Гепберн, Марлен Дітріх, Вів’єн Лі — всі вони знаходилися під постійною увагою таблоїдів, чим поспішив скористати Пол Флато, заможний лос-анжелеський ювелір. Він одним з перших почав надавати зіркам кіно прикраси на урочисті заходи, адже нічого не втрачаючи, отримував надзвичайно ефективну промоцію своїх виробів.

Звісно, розповідаючи про діаманти, неможливо уникнути згадки про Елізабет Тейлор.

Актриса не просто любила діаманти, вона приймала їх на знак захвату від численних прихильників і чоловіків, зібравши унікальну колекцію прикрас. Берґстін присвячує Тейлор кілька розділів, здійснюючи докладний біографічний екскурс.

Крок за кроком авторка книги переходить від славного минулого діамантів до їхнього майбутнього, підкріплюючи свої роздуми думками експертів, очільників ювелірних компаній тощо. Виявляється, глобалізація та вплив великого капіталу теж не оминули ювелірний бізнес, яким раніше поколіннями володіли представники окремих родин. Нині за блиском камінців стоять вже інші історії перемог і поразок, успіхів і втрат, але алмази не втрачають своєї привабливості. І причина цьому проста:

«Діамант символізує унікальну співпрацю між природою, піднесено таємничою та незнаною, і людськими істотами, які дивним чином знайшли спосіб видобувати камені й так точно їх огранювати (і навіть позиціонувати), що перетворюють їх на символи найабстрактніших бажань — як-то обожнювання і кохання».

Рашель Берґстін змогла створити книжку, що відстежує тонкі нюанси сучасного суспільства, яке не втрачає здатності мріяти про краще, дуже часто вдаючись до непоправних помилок. В цьому наша біль і радість. А десь посередині між ними — діаманти як заохочувальний приз, медаль, яку може здобути кожен.