Огляд книги про Остапа Луцького: Поет, модерніст, депутат

З’явилася друком комплексна книжка, присвячена одному з важливих, але недостатньо згадуваних сьогодні діячів першої половини українського ХХ століття — Остапу Луцькому.

Вона має назву «Муза і чин Остапа Луцького», а видано її в «Смолоскипі». Упорядниками понад дев’ятисотсторінкового тому виступили Василь Деревінський, Данило Ільницький, Петро Ляшкевич, Надія Мориквас.

Для початку, певно ж, варто нагадати, ким був Луцький.

По-перше, він увійшов до історії як поет, один із організаторів літературної групи «Молода Муза». Це об’єднання декларувало і де більше, а де менше сповідувало на практиці естетику раннього модернізму (останній викликав тоді цілу літературну дискусію; її «відлуння» в майбутньому виникатимуть у зв’язку з появою кожного чергового художнього напрямку з естетськими, «формалістськими» амбіціями). Крім Луцького до нього входили Михайло Яцків, Василь Пачовський, Богдан Лепкий тощо.

Саме Остапу Луцькому як літератору присвячено значну частину книжки. Зокрема, це його вірші.

Студентська хата, вечір, смерк —
на небі ясні зорі…
На сповідь споминів, думок
зійшлися душі хорі.

Маляр бездольний і поет,
студентка при роялі —
у мовчанці важкій сидять
без докорів, без жалів…

Меланхолійних тонів чар
пливе кудись — світами, –
і відзиваються серця
далекими думками (…)

Наведений уривок дає непогане уявлення про поетичну творчість Луцького. Здебільшого її можна схарактеризувати як сентиментальну, дещо символічну і при цьому доволі просту. Є тут також переклади і літературно-критичні праці.

Другим полем активності нашого героя була громадська дія.

Це й участь у війні, і праця в кооперативному русі, й безпосередня політика (Луцький, серед іншого, був українським депутатом у міжвоєнному польському парламенті). У книжці «Муза і чин Остапа Луцького» ви побачите щоденники з часів Визвольних змагань, у яких Луцький був задіяний, зокрема, як ад’ютант Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурґа), статті про кооперацію, тексти виступів у польському Сеймі.

Важлива частина — епістолярна спадщина Остапа Луцького за різні роки. Починаючи з послань до Івана Франка в часи напередодні катаклізмів і закінчуючи листом до дружини з енкаведешного ув’язнення 1940 року (у радянських застінках Луцький і загинув).

Однією з характерних особливостей книжки «Муза і чин Остапа Луцького» є те, як активно кожен напрям діяльності її героя, кожен блок видання супроводжується коментарями дослідників у вигляді доволі розлогих статей. Наприклад, у літературному розділі є цікаві есеїстичні роздуми про «Молоду Музу» і ранній український модернізм літературознавця Данила Ільницького та поета Богдана Рубчака. А Луцького-політика та громадського діяча представляє історик Василь Деревінський. Останній також написав велику вступну статтю, присвячену загальному історичному контексту — ситуації в Галичині в другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття.

Є у виданні розлога бібліографія, фотоматеріали та трохи документів, пов’язаних із періодом радянського ув’язнення Остапа Луцького.

Книжка «Муза і чин Остапа Луцького» дає матеріал одразу про кілька важливих історико-культурних тем, що явно потребують популяризації у сьогоднішній Україні. Це й не ідеалізовані, а реальні обставини існування південно-західної частини України в імперії Габсбурґів, і ранній етап розвитку модернізму у вітчизняній культурі, й іще одні свідчення про боротьбу за незалежність у 1917-1920 роках, і літературний побут початку минулого століття, історія української кооперації. Та, зрештою, просто життя і дії людини, яка тривалий час у широкій свідомості перебувала в тіні, але тим часом робила речі, структурно важливі для цілої України.

Купити книгу «Муза і чин Остапа Луцького»