Джулія Кемерон «Шлях митця»: Поради для розвитку творчих вмінь

Книга «Шлях митця» є збірником порад про те, як розвинути та відновити свої творчі вміння та сили. Видання розраховане не лише на митців, але й на пересічних людей, що прагнуть розвиватися у творчій сфері. Такий «курс із саморозвитку для митців» написаний американкою Джулією Кемерон.

Вона зібрала у книзі усі вправи та методи, що свого часу допомогли їй подолати власну творчу кризу. Швидко такі прийоми стали цікавими не лише друзям письменниці, але й іншим митцям, які активно стали звертатися до Джулії за допомогою. Тому сьогодні письменниця не лише займається літературою, але й навчає. Книга «Шлях митця», видана у видавництві Старого Лева, є підсумком такого курсу, а отже, і можливістю для усіх охочих пройти навчання самостійно.

Джулія Кемерон. Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. — 352 с.

За своєю структурою книга складається із 12 розділів, кожен з яких розрахований на один тиждень. Так, всього весь курс триває за задумом авторки дванадцять тижнів. Кожен із розділів присвячений конкретній із проблем та доповнений вправами, які повинен виконувати митець. Серед питань, які порушує Джулія Керемон у книзі, відчуття власної ідентичності та сили, пошуку нових можливостей та ідей, подолання страху, відчуття захищеності, незалежності, віри у власний успіх та чимало інших.

Окрім вправ на кожен тиждень наскрізними є два головних методи, які пропонує авторка. Це методи «ранкові сторінки» та «творчі побачення». Їх потрібно виконувати протягом усього курсу. В чому полягає їхня суть?

Ранкові сторінки — це три щоденні сторінки, які ви пишете, використовуючи прийом потоку свідомості. Тобто ви не повинні замислюватися над темою чи обдумувати або перечитувати те, що пишете, а просто позбавити свій розум від зайвих думок, залишивши їх на папері.

«Не існує неправильного способу писати ранкові сторінки. Ваша щоденна ранкова писанина не мусить бути мистецтвом», — зазначає авторка, яка вперше написавши три ранкові сторінки, використовує цей метод уже 10 років.

Головною цілю такої вправи є позбутися стіни із побутових клопотів, невдач та страху, які стоять між нами та творчістю. Таке письмо дозволяє зрозуміти свої мрії та бажання, а найголовніше почати діяти, адже, як зазначає авторка: «Дуже складно скаржитися на щось щоранку день за днем, місяць за місяцем, і так і не відчути бажання почати конструктивні дії» (с. 42).

Під творчими побаченнями мається на увазі час, який ви виділяєте раз на тиждень для того, щоб використати його виключно для «підживлення своєї творчої свідомості». Це організоване дозвілля, яке ви запланували, щоб провести його самостійно та зайнятися тим, що допоможе вам знайти натхнення. Це може бути прогулянка лісом чи на пляж, невеличка мандрівка, гра на інструменті, нове хобі і т. д. Для того, щоб сформувати свій перелік ідей для «творчих побачень», авторка пропонує читачам скласти список із кілька десятків речей, які ви давно хотіли зробити, проте не знаходили часу!

Ці два головні прийоми доповненні десятками інших вправ та порад, що рівномірно розподіленні протягом усіх 12-ти тижнів курсу. Про головні та найцікавіші з них читайте далі:

1. Не будь митцем-тінню!

Митці-тіні часто обирають собі професію близьку до бажаного виду мистецтва. Письменники часто працюють журналістами або у сфері реклами, де вони можуть використовувати свій талант володіти словом, проте не роблять рішучих кроків для здійснення власної мрії. Причиною цього, на думку авторки, є страх:

«Дуже часто саме завдяки сміливості, а не таланту, одна людина стає митцем, а інша лише митцем-тінню» (с. 61).

Щоб позбутися цього страху, прислухайтеся до Цензора всередині вас, складіть список своїх власних страхів та спробуйте віднайти джерело їхньої появи.

2. Будьте уважнішими до навколишнього світу!

Прикметою того, що ми зайшли у глухий кут у своїй творчості, є неспроможність фантазувати. Замість того, щоб жити сьогоднішнім днем, ми обдумуємо наші плани та нескінченні «якби»… Насправді якість життя є прямо пропорційна нашій здатності радіти йому, а саме, звертати увагу на деталі довкола.

3. Відпустіть свій страх, щоб розширити можливості!

Часто ми називаємо чудеса, що раптово трапляються у нашому житті, випадковостями. Адже нам складно повірити, що все у житті може здійснюватися та вирішуватися само собою. Вся справа у нашому уявленні про те, що ми не здатні досягнути найбільших цілей. Ми просто не приймаємо тих подарунків, які нам щедро посилає Бог. Всесвіт чує усі наші бажання. Тож, дозвольте їм просто здійснюватися. Пишучи свої ранкові сторінки, попросіть ввечері відповіді на свої запитання, а вранці прислухайтеся до цих відповідей. Будьте відкриті до будь-якої допомоги!

4. Не потрапляйте у пастку доброчесності!

Часто ми відмовляємося від власних планів та бажань, щоб не образити інших. Ми хочемо бути доброчесними та ввічливими по відношенню із рідними та друзями і не помічаємо як потрапляємо у пастку доброчесності. Прикладів цього безліч: молоді батьки відмовляють собі у нових цікавих курсах, хобі чи мандрівках, щоб витратити сімейний бюджет на інші потреби; матір не залишає вільного часу для себе, піклуючись про дітей і т. д. Авторка книги закликає оминати ці «пастки» та робити у житті те, чого ми справді хочемо.

«Багато митців часто шкодять самі собі, намагаючись „чинити правильно“. За таку псевдо доброчесність доводиться дорого платити» (с. 163).

5. Не бійтеся помилок!

«Успіх нашого творчого відновлення залежить від нашого вміння переходити від думок до дій», — зазначає Джулія Кемерон. Як давно ви вчиняли щось по-справжньому важливе та ризиковане? Головною причиною, що стримує митців від дій — є страх перед помилками. Адже, говорячи про те, що ми можемо щось написати/створити, ми маємо на увазі, що впораємося із цим ідеально. Проте таким чином ми заперечуємо сам факт розвитку. Іншими словами — «ми спочатку повинні бути готові зробити це погано» (с. 197). Ви готові помилятися?

6. Не зважайте на вік!

– Знаєш, скільки мені буде років, поки я навчуся грати на фортепіано?
– Стільки ж, скільки буде, якщо не навчишся.

Запам’ятайте цю відповідь! Адже кожен день — це все-таки день проведений у русі, який наближає нас до нашої мрії. Творчість не має часових обмежень.

7. Просто зробіть те, про що мрієте!

Усі творчі люди схильні фантазувати. І часто саме наша уява не дозволяє нам втілити свої плани. Замість того, щоб записатися на курси із живопису, почати писати роман, написати сценарій, ми починаємо перейматися тим, які наслідки це матиме для нас в майбутньому. Наприклад, якщо ми напишемо книгу і станемо популярними, то чи будемо готові переїхати у інше місто або чи знайдемо видавця і т. д. В результаті наші уявлення про масштабні подальші зміни не дозволяють нам почати саму роботу над книгою.

«Фантазуючи, як ми почнемо займатися мистецтвом професійно, ми так і не доходимо до того, щоб зайнятися ним по-аматорськи» (с. 227).

Отож, дійте! Не бійтеся робити помилки та сміливі кроки вперед. А книга «Шлях митця» стане надійним компасом у вашій мандрівці до себе справжнього.

Мар’яна Зеленюк

Купити книгу «Шлях митця»