Роман про пошук минулого від Муракамі

Культовий японський письменник Харукі Муракамі не потребує представлення, адже його романи вже давно стали бестселерами та перекладені десятками мов. Не став винятком і його тринадцятий роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі», вперше опублікований у 2013 році.

Тоді книжка стала найбільш продаваною у Японії. На сьогодні цей текст перекладено багатьма мовами. Нехай і з деяким запізненням, але нарешті й український читач отримав змогу його прочитати.

Харукі Муракамі. Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 304 с.

Головним героєм роману є Цкуру Тадзакі. Цей тридцятишестирічний неодружений чоловік реконструює залізничні станції та живе одинаком. Цьому посприяла психологічна травма — у двадцятирічному віці його без пояснень відштовхнули четверо найвірніших друзів. Пристосувавшись до цієї травми герой живе, але увесь час в спогадах повертається до цієї юнацької дружби. Сара Кімото, з якою Тадзакі зустрічається, спонукає його розшукати друзів дитинства та з’ясувати що ж трапилося шістнадцять років тому. Тадзакі вирушає в подорож, наприкінці якої він має знайти відповіді на запитання, що переслідують його протягом років.

Друзі дитинства Тадзакі мали «кольорові» прізвища. Відповідно, хлопців, розумного Акамацу («Червона сосна») та спортивного Оомі («Синє море»), називали Червоним та Синім, а дівчат, музикантку Шіране «Білий корінь» та книгоманку Куроно «Чорне поле», — Білою та Чорною. Серед них вирізнявся тільки Тадзакі («Багато мисів») — він, як і його прізвище, почувався безбарвним та безталанним. Саме через відчуття себе інакшим, кимось гіршим, він смиренно прийняв вигнання з кола друзів.

З іншого боку, Тадзакі часто замислюється чи дійсно він є таким непоказним:

«Попри брак якоїсь характерної прикмети чи виняткової особливості, а також задля дотримання у всьому золотої середини, він (напевно) мав щось, що відрізняло його від оточення і що не можна назвати зовсім звичайним. Така суперечність самосвідомості бентежила його з малих літ — і до теперішніх тридцяти шести. Інколи майже непомітно, а часом остаточно збиваючи з пантелику».

Багато уваги Муракамі приділяє психології головного героя — перед нами постає дорослий чоловік, спокійний за вдачею, схильний до рефлексій, малотовариський інтроверт. Автор акцентує увагу на впливі юнацької травми на світосприйняття героя, його подальшу депресію, що посприяла переродженню юнака-підлітка в замкнутого дорослого чоловіка. Тадзакі видається малоініціативним, в нього відсутні лідерські задатки. Торкається Муракамі і несвідомого та сновидінь — еротичним снам головного героя приділено місце в романі. Внутрішньому світу решти героїв автор приділяє значно менше уваги. Окреме місце в романі займає шестихвилинна п’єса «Le Mal du Pays» Ференца Ліста, яка присвячена Швейцарії та входить до альбому «Роки прощі».

На сторінках роману Муракамі приділяє увагу дорослішанню, пошуку себе в суспільстві та підштовхує читача до висновку, що в майбутнє можна дивитися тільки тоді, коли в минулому не залишилося запитань та білих плям. З іншого боку, відповіді на запитання можуть породжувати нові запитання і кінця їм не буде.

Попри неспішний розвиток конфлікту, «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» читається цікаво. На сторінках роману автор дозволяє собі гратися з читачем — розповідає історії не до кінця, робить натяки, залишає відкритим роман. З іншого боку, це змушує читача до особистих рефлексій.

З японської роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» переклала Ореста Забуранна. На сторінках читач знайде виноски, покликані допомогти йому краще розібратися з текстом. Книга вийшла друком у видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Слід очікувати, що роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» зацікавить не тільки шанувальників творчості Харукі Муракамі, але й всіх, хто полюбляє сучасну літературу в цілому та японську зокрема.

Микола Петращук

Купити книгу «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі»