«Поштовх»: Тим, кому не так потрібні інструменти, як стимули

От і настав той час, коли кожна вільна у своїх думках людина може щось вимудрувати, потім зануритися по вуха в статистику, покласти трійку десятків років на збір і аналіз матеріалів, — і це щось стає таким собі повноцінним науковим дослідженням. Пишуться книжки, перекладаються багатьма мовами і здобувають шалену популярність. Українці — ті полюбляють видання, що містять сякий-такий рецепт «як би оце жити краще». Одне слово «поштовх» у назві чого варте. Ще й автори — шановні професори.

І ось читач потрапляє у вир претензійних видань із закличними назвами, що писані поважними докторами наук чи докторами філософії, і губиться — що йому обрати? І усі ці видання частенько протистоять одне одному — о, такі батли здіймаються навколо певних питань! На мою думку, це й добре, якщо читач не полінується дізнатися і протилежні точки зору, а вже висновки зробить власні.

Талер Річард, Санстейн Кас. Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір / пер. з. англ.. Ольга Захарченко. — Київ : Наш формат, 2017. — 312 с.

Тож що нам, читачам, пропонують шановні пани Талер і Санстейн? Автори повідомляють, що світом ходять «архітектори вибору» — люди, які впливають на інших людей і мають для цього набір загострених інструментів. Важливо запам’ятати дві істини: навколо кожного з нас купа цих архітекторів, але не всі вони мають наміри полегшити нам життя. На нас впливають, нас підштовхують, а автори пропонують певну свободу — оце найсолодше слово. Свободу обирати свідомо й можливість допомогти людям зробити правильний вибір, тобто — бути тим архітектором і впливати. Вважатимемо, що ми, читачі, маємо лише хороші наміри, поважаємо свободу вибору кожного й ніколи не вдаємося до маніпуляцій. Ми щиро хочемо допомогти собі, своїм близьким і тим, кого називаємо ближніми.

Отже, ця книга для тих, хто впевнений: усі зміни треба починати із себе, рідненького.

У багатьох випадках люди ухвалюють дуже погані рішення. От порахуйте, скільки разів за життя ви помилялися? І якщо ви переплутали двері чоловічої та жіночої вбиралень — це не найстрашніша помилка. Вибір переслідує людину всюди, і у кожного рішення є наслідки.

Вам ніколи не буде гірше від більшої кількості можливостей. Безсумнівний плюс «Поштовху» — він породжує безліч суперечливих думок, дошкульних зауважень, таких собі «за» і «проти». Ви це відчуєте, коли читатимете про донорів органів і приватизацію шлюбу. Як хто боїться подумки розмовляти із самим собою, хай поверне книжку на полицю. А я от, наприклад, полюбляю прискіпуватися, знаходити контраргументи, а потім добрити авторів за сміливість створювати і сповідувати власні принципи. Навіть якщо не підтримую. Обмірковувати нові ідеї завжди цікавіше,ніж занотовувати.

Але давайте почнемо з практичної цінності. Яку корисну інформацію читач може застосувати у своєму тривіальному або, навпаки, сповненому цікавинок житті? Наприклад, ви дізнаєтеся, а чи варто купувати розширену гарантію? Або що то воно взагалі таке — розширена гарантія, що її намагаються втулити покупцеві менеджери всіх магазинів техніки? Адже ці менеджери ніколи не повідомлять, скільки насправді коштує сервіс і чи потребуватимуть його взагалі у подальшому. Найкращі угоди укладають переважно ті, хто нічого не платить наперед. Також ви дізнаєтеся, як сформувати інвестиційний портфель, тобто — у які фонди вкладати гроші й на які досягнення цих компаній звертати. І чи варто взагалі звертати на кількість відкритих минулоріч депозитів? Минулі прибутки жодним чином не гарантують «чудес неймовірних» у майбутньому.

А чи знали ви, приміром, що запах миючого засобу змушує людей підтримувати чистоту в місцях, де їдять? Ось цей факт точно варто використати прибиральницям у гуртожитках або господиням, чиї діти рідко допомагають у хатніх справах.

Як схуднути надовго? Як вийти заміж або одружитися один раз і назавжди? Як дописати дисертацію? Як кинути палити або грати в азартні ігри? У що вкладати зайві гроші? Чи дослухатися до порад сусіда? Чим відрізняються гумани від еконів?

А відповіді — усі на прикладах. Уся книга — то є збірка прикладів із побутового, суспільного й політичного життя.

Жодної сторінки без прикладів. Автори підштовхують читача приймати рішення самостійно: ми тобі розповіли, як це владнав Гаррі або Френк, а висновки роби сам. І читач спочатку набуває вміння помічати впливи й поштовхи, спрямовані на нього, розрізняти позитивні й негативні, протистояти останнім. Потім читач тренується вплинути хоча б на себе: позбутися шкідливих звичок чи довести до ладу купу незавершених справ.

А от підштовхувати інших — то вже, на мою думку, набута практикою майстерність. Хоча є й швидкі способи. Приміром, ця книжка неабияк підштовхне курців, що їх повно в тамбурах приміських електропоїздів, якщо бити нею по голові перед відчиненими дверима ☺

А вам відомо, яка частина вашого портфеля інвестована в акції? На мою думку, цінність науково-популярної перекладної літератури полягає у її адаптації до наших, зовсім відмінних реалій. Це, напевно, не менш важливо, ніж якість перекладу. І от у цьому сенсі видання трошки розчарувало. Трошки — бо таки «Поштовх» має на меті сформувати певний стиль мислення, налаштувати мозок людини на прийняття більш правильних рішень у всіх сферах буття, а не розв’язати рівняння з усіма відомими. Проте, книжка більше би всоталася свідомістю українського читача, якби приклади були йому зрозумілі і близькі. Приміром, автори у, певно, найцікавішому розділі «Гроші», розповідають про переваги програми «Накопичуй більше завтра», що стосується пенсійних заощаджень. Пропонують відповідально підійти до вибору пенсійного плану, «портфелю» й інвестиційного фонду, а також приділити увагу розподілу коштів між акціями й облігаціями. Радять час од часу переглядати план власних заощаджень і змінювати деталі. І до якого місця цю інформацію приткнути людині, якій пенсію призначить держава? І яка навіть не втне, як власні пенсійні відрахування можна інвестувати в акції й щороку збільшувати. Для якої взагалі ці останні речення — то якісь ієрогліфи. Або як людині, яка про медичне страхування взагалі чула лише від героїв серіалів та деяких страхових агентів-активістів, застосувати пропозиції щодо покриття рецептурних препаратів?

А от приклади, що стосуються кредитування, іпотеки, екологічної загрози, певно, відгукнуться. І можливо, коли читачі побачать, який стос питань потребує спочатку розуміння, а потім — обговорення на усіх рівнях, поштовх матиме геть інші масштаби. Тому адресую тим, кому не так потрібні інструменти, як стимули.

P. S. Особисто мені дуже шкода муху, навіть намальовану.

Ольга Бондар

Купити книгу «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір»