«Американські боги» Ніла Ґеймана

У кожного поважного письменника є такий твір, на який критики та читачі причеплюють ярлика «твору всього його життя», не залишаючи шансу на продовження чи перевершення самого себе. Ніл Ґейман, звичайно, не такий автор: у нього кожен твір — міфологічний витік з попереднього, що наслідує, чи якимсь чином об’єднується з ним.

І тут маються на увазі не персонажі чи серії з кількох книжок, а найчастіше єднальна міфічна складова. Ґейман може в одному творі переінакшити міф, надати йому нових барв, а в наступному — показати його з іншого боку, чи навіть перевернути з ніг на голову.

«Американські боги» — це симбіоз характерів та взаємовідносин між віруваннями світу — старими, легендарними богами Одіном, Чорнобогом, Пасхою, єгипетськими анімалобогами та новими, модними Технохлочиком, Телебаченням та їм подібними, — що борються за виживання в головах своїх послідовників. Історія розгортається на тлі штатів країни, якою подорожують загадковий пан Середа та його найнятий попихач Тінь Мун, головний герой роману.

Разом вони пройдуть шлях тернистий та небезпечний, зустрінуться з богами, містикою та справжньою вірою, що зцілює та обертає на життя забуте та померле.

Духовна подорож Америкою на старих, роздовбаних автівках колишнім ув’язненим, котрий затявся не повертатися до темного життя, в яке вплутався через кохання до жінки, що зрадила напередодні його звільнення; ув’язненим, що таким чином спокутує своє грішне життя та оновлюється героєм, — у цьому вся Америка. «Американська мрія» на новий лад викладена легко та відкрито, у впізнаваній ґейманівській манері: мрія головного героя Тіні пізнати нарешті самого себе, мрія старих богів постати в усій красі та могутності в розумах людей, мрія нових богів, чий час ось-ось настане, щоб витіснити й остаточно вигнати колишніх та розквітнути в молодих головах своїх обожнювачів.

Америка — країна добровільних емігрантів, пілігримів та переселенців мимоволі. Люди населяли континент століттями, ввіряючи йому свої переживання, сподівання та одомашнюючи на свій лад. Така собі мозаїка народностей та національностей. І, як наслідок, Америка — єдина країна, що не може визначитись зі своїм духовним напрямком через розмаїття вірувань та релігій. Одними з найперших поселенців були нормани, які перенесли Одіна з Півночі, за ними — африканські народи, ірландці з їх піксі, слов’яни, індуси. Далі можна не перераховувати, та й порядок не має значення: іди розбери, хто був другим, третім чи останнім…

Різні віри приходили й асимілювались, забувались, і врешті практично витіснились новими ідолами та об’єктами поклоніння: зомбоящиком, інтернетом, смарт-технологіями, наркотиками і подібними до них. Твір чітко дає зрозуміти, чим ми зараз живемо й дихаємо. Адже ми те, про що ми думаємо. Думки матеріалізуються, коли ми вкладаємося в них, довіряємо свої секрети, сподівання і страхи. Ніл Ґейман передав споконвічні релігійні втілення й напрямки в антропоморфних, цілком реальних тілесних формах, найбільш нам знайомих та близьких, — у формах нас, людей.

Адже живим, смертним та вразливим богам більше повіриш та переймешся їхніми сумом та болем, якщо вони смертні, як ми, нещасні, як ми, та загнані до забуття, як часом і ми самі буваємо в сутінках наших найкращих часів.

Ґейманів задум справді вражає, і книгу так просто не покладеш на поличку в очікуванні наступного вільного вечора для читання! Історія динамічна, відверта, лайлива та з перчиком чорного гумору й приколів. У кінці кожна деталь має значення, їй кожній знаходиться місце в пазлі роману. Наприкінці ходиш під враженнями та часом і сам починаєш переживати за нинішніх, реальних грецьких, скандинавських, єгипетських богів зі сторінок підручників історії: чи бува ми вас і справді забули, і тепер ви лише ілюстрації до книжок та джерело мультиків для Діснею? Та ні! Ви вічні як світ і нас переживете.

Анастасія Нарольська

Купити книгу «Американські боги»