Про втрачене і знайдене у романі «Усе, що ми бережемо»

Коли я думаю, чого боюсь найбільше у житті, відповідь знаходиться одразу — я боюся втратити усе те, що має для мене цінність. Улюблена справа у контексті задоволень. Здатність жити повним життя без жодних фізичних обмежень як рушійна сила будь-яких ідей. Та, звісно, родина. Треба цінувати кожен момент, адже ніхто не знає, що готує для нас завтрашній день.

Так сталось і з головною героїнею роману, Еймі. 20 травня — запланована дата весілля дівчини з юнаком, кохання до якого вона несла від самого дитинства. А зараз 20 травня — день, коли бездиханне тіло нареченого, Джеймса, назавжди поклали у труну. Дівчина вбита горем, і єдине бажання, яке вона переслідує — зникнути від усіх поглядів, сповнених штучним співчуттям. Але під час похорон трапляється дивна річ: до Еймі підходить незнайомка, яка стверджує, що Джеймс все ще живий. Як це зрозуміти? Звідки взялася ця дивна жінка? Де є та грань між здоровим глуздом та божевіллям через смерть коханого?

Взагалі-то я думала, що мені до рук потрапив якийсь другорядний трилер.

Та десь на двохсотій сторінці зрозуміла: це чиста драма. Але автор, на щастя, не намагається видавити з читача сльози. Керрі Лонсдейл навпаки робить все, щоб довести: життя триває. Навіть коли всі сили витрачені, а серце пошматовано болем. Навіть коли людина не бачить сенсу буття і починає просто існувати. Письменниця показала на прикладі Еймі, молодої нареченої-вдови, що головне — продовжувати йти.

Не все так просто зі смертю Джеймса, не думайте. Справа в тому, що коханий поїхав у відрядження до Мексики за кілька тижнів до весілля (ну і своєї смерті). А тіло його Еймі так і не мала змоги побачити — брат Джеймса ніби не хотів травмувати дівчину, тому труна була вже зачинена. Але дівчина постійно відчуває присутність нареченого. І це минуле не дає їй повністю зануритись у нове життя. До того ж, ще й ця дивна жінка, яка єдиною фразою розпалила в душі Еймі цілу низку сум’яття. Я вірю, як і сама Еймі, що справжнє кохання здатне на будь-які, може й безглузді, експресивні вчинки. Тому дівчина й вирушає у подорож, щоб знати на всі 100%: чи є шанс побачити Джеймса живим, чи це буде останньою крапкою і Еймі дозволить собі відкрити серце іншому. І фінал цієї історії мене не просто вразив, а змусив сидіти ще годину з роззявленим ротом.

Чого чекати і кому читати

  • По-перше, чекати несподіваних епізодів та шокуючий фінал.
  • По-друге, дуже розумну головну героїню, від вчинків якої ти не крутиш пальцем у скронь. Як на мене, кожен вчинок мав під собою якусь мету чи пояснення.
  • Романтичну нотку, яка заворожує і не видається штучною.

Читати тим, хто:

  • Перебуває у поганому настрої і думає, що рішення нема — книга змотивує.
  • Добре ставиться до альтернативних варіантів хеппі-енду.
  • Любить непередбачувані події, які неможливо відгадати наперед.
Тоня Старовойт

Купити книгу «Усе, що ми бережемо»