«Вільний світ» Тетяни Белімової – роман-пам’ять

*Тетяна Белімова. Вільний світ. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 272 с.


 

Більшість книжок, жанр яких визначається як жіночий роман, викликає поблажливу посмішку і розцінюється як чтиво, яке не напружує мозок і не змушує думати.

 

Так можна було б подумати і про новий роман Тетяни Белімової «Вільний світ». Але основна перевага українських авторок зазначеного жанру у тому, що їхні твори в основній своїй масі кращі від іноземних аналогів. 

 

По-перше, письменниця, показуючи складну сув’язь людських доль, тісно переплетених між собою, ставить багато запитань. Чому українці не стали господарями на своїй землі? Чи можлива свобода в «тюрмі народів» – СРСР?  Де кращий світ: за завісою чи за океаном? Що героям дасть волю: тяжка праця, палке кохання чи просте сімейне щастя?

 

По-друге, у кожної людини своє бачення свободи. Для Тоні це можливість красиво одягатися і вільно ходити, куди захочеться. Вона навіть не розглядає сценарію повернення в поярмлену Україну, адже життя дочки ворога народу не викликає заздрощів. Для Єфрема це можливість будь-що повернутись додому, хоч хлопець і знає, що його чекає по поверненню на Батьківщину, проте його вільний світ – це його село, і байдуже, яка влада, аби лиш ступити на рідну землю, набратись від неї сили. Для Жори – це кожен день як останній, постійна боротьба з обставинами. І, зрештою, перемога та еміграція. Для Нюсі – це тихе сімейне щастя, в яке вона поринає з головою, позбавлена можливості листуватись із братом. Свобода – це не те, що вам дали. Це те, що у вас неможливо забрати.

 

І по-третє – в кінці немає весілля. Є безліч жіночих доль: молода дівчина, яка не дочекалася коханого з війни і хтозна, чи зазнає жіночого щастя. Є мати, яка втратила дитину. Убита п’яним односельчанином юнка, чиї вуста залишились нецілованими. Це зворушливий, вишукано-жіночний роман, де правда життя не в сухій статистиці, яка все-таки бреше, а в білих трикутничках листів, пожовклих фотокартках, відчайдушних материнських молитвах, душах померлих родичів, які приходять у сни, щоб утішити й застерегти.

 

Це твір, який вкотре повторює нам просту і очевидну життєву істину: свобода людини – в її серці, бо вільний світ – це не лише зовнішні принади, можливість робити все, що хочеться. Свобода – це перш за все відповідальність за своє життя, свої дії, розуміння наслідків, які несе кожен твій крок. Все, що з нами трапляється – це наслідки нашого ж вибору.

 

Слід також відзначити достеменну документальність, з якою показано життя героїв, серед яких нема головних і другорядних, як не буває головного щастя чи другорядного горя. В той же час, якщо з роману «Вільний світ» забрати дати –  це вже історія нашого сьогодення. Всі ми знаємо, що історія повторюється. Сумний факт, який, як і більшість попередніх, мусить нас чогось навчити. Проте до нас не завжди доходить.

Анна Григорова

Придбати книгу.

  • Висновок

    “Вільний світ” – по суті – заклик Кобзаря: “В Україну ідіть, діти! В нашу Україну. Там знайдете щиру правду, а, може і Волю”. Отже, на порядку денному – переселення українців в Україну. Потрібна урядова програма.