КУЛЬТУРНИЙ КОД ХРИСТИЯНСТВА

Святе Письмо в європейській культурі: Біблійний словник. – К.: «Дух і літера». – 2004. – 320 с.

У нашій країні живуть люди, які сповідують різні релігії: іслам, іудаїзм, християнство. Є й атеїсти. Проте всі, незалежно від віросповідання, принаймі побіжно знайомі з шедеврами світового мистецтва, багато яких пов’язано з біблійними сюжетами.

 

 

Тривалий час ми були відсторонені від ключів до «коду», що розкриває неосяжний світ цього пласту культури. Нас ізолювали від Біблії та культурної традиції. Тому зараз гостро відчувається інформаційний вакуум. Переслідує відчуття якоїсь неповноцінності: Русь хрестилася понад тисячу літ тому, століттями книжники та митці України підтримували та збагачували нашу духов­ність – і за якихось сімдесят років ми розгубили, втратили ці на­дбання. Ми забули власне обличчя, яке значною мірою визначав саме християнський світогляд.

 

Добре, що за останні п’ятнадцять років ситуація змінилася. Видається багато науково-популярної, краєзнавчої, мистецької літератури, спрямованої на відновлення втрачених знань. Але й досі, коли згадується Книга книг – Біблія,  – проступають білі плями необізнаності. Ми захоплюємося мозаїками й фресками, живописом і скульптурою, літературою й  кінофільмами на біблійні сюжети, – а самої Книги не знаємо. Задивляємося на монументальний живопис у церкві, що, за відомим висловом, є Біблією для неписьменних, – і не розуміємо, що ж там зображено. Слухаємо Баха і Стравінського, не усвідомлюючи, що надихнуло їх на створення геніальної музики.

 

«Біблійний словник» може допомогти заповити ці прогалини. Він містить посилання на вершинні досягнення європейської культури, шедеври мистецтва, створені за сюжетами Нового й Старого Завіту, Євангелій, Діянь Апостолів. Подає імена поетів, письменників, композиторів, режисерів, які зверталися до Книги книг у своїх творах, і пояснювальні статті про основу цих сюжетів. Сторінка за сторінкою знаходимо пояснення всього, про що згадує Біблія: імена старозавітних пророків, назви стародавніх міст, племен, народів, мов, рослин і тварин, що увійшли до притч, молитви, пісні, псалми.  Є хронологічні таблиці формування, редагування Старого й Нового Завіту, зміст Біблій юдейської й грецької, сучасних Біблій, алфавітний порядок книг, що входять до Біблії. Після кожної стислої статті  – посилання на літературу, іконографію, музику, кіно.

 

Книга пояснює первинний, біблійний, зміст виразів, які тепер вживаються з іншим значенням. Наприклад, «око за око, зуб за зуб»: цей вислів, який виражає закон відплати, означає «помститися мірою завданої образи»  – і не більше! Або ж вислів «манна небесна»: «Біблійний словник» подає нам відомості про цілком земну «манну»  – вона «схожа на зерна коріандру, мала смак медових коржиків. Можливо, йдеться про виділення комах, які живуть на тамаріска. Кочівники вживали цю речовину замість цукру або меду. Манна діставалась усім порівну, її неможливо було зібрати про запас, окрім як на святу Суботу».

 

«Біблійний словник» – це не власне українська книга. Він був створений групою французьких авторів і виданий у Парижі в 2002 році. У 2004 році видавництво при Центрі європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської Академії видало переклад словника, попередньо здійснивши його наукове редагування. 

 

Галина ЗИМЕНКО