Наука на пограниччі

Сучасна літературна копаративістика: стратегії і методи. Антологія / За ред. Дмитра Наливайка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 487 с.

Сучасна компаративістика (грубо кажучи, порівняльне літературознавство) видається дисципліною, що всуціль складається із нерозв’язаних проблем. Історія її як науки хоча й охоплює близько двох століть, проте нічого не додає для вирішення питань типу: «Чи є компаративістика метанаукою, а чи просто допоміжною дисципліною? Що називати компаративістикою, якщо акт порівняння лежить в основі кожної науки? Якщо вивчення аспектів, які внаслідок порівняння виявляються спільними для кількох текстів, є предметом поетики, а винятковість, специфічність кожного окремого тексту – предметом критики, то чим же в такому випадку займається компаративістика?»

Антологія «Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи» не може дати однозначної відповіді на ці питання, адже її завдання – показати цілий спектр можливих відповідей (зрештою, це характерно для будь-якого збірника). Охоплений антологією матеріал репрезентує світову компаративістику різносторонньо: показано бачення завдань і методів цієї дисципліни представниками формалізму (В. Жирмунський, Д. Чижевський), структуралізму (Р. Веллек), міфологічної школи (Н. Фрай), семіотики (Ю. Лотман), естетики рецепції (Г. Р. Яусс) тощо. Більшість із цих статей перекладено вперше, завдяки чому український читач може познайомитися з роботами дослідників, котрі зазвичай лишалися поза увагою перекладачів, як от А. Балакян, А. Маріно, Д. Дюрішин та ін. Окремі статті збірника навіть виходять за межі власне літературної компаративістики, торкаючись загальніших проблем порівняння, як, наприклад, «До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект)» Ю. Лотмана або «Взаємовисвітлення літератури і музики: сфера компаративістики?» У. Вайсштайна.

Безперечно, рідкісними є далеко не всі праці, вміщені в цій антології, однак цінним у збірнику «Сучасна літературна компаративістика» є, перш за все, те, що всі ці важливі для розвитку компаративістики статті зібрано в одному томі й оснащено хорошим науковим апаратом. Зокрема, антологія має велику передмову, написану редактором  Д. Наливайком, крім того, до кожної статті додано коротку інформацію про автора, а також зроблено примітки.

Різнокаліберність охоплених збірником праць, подекуди принципово різне бачення авторами завдань компаративістики підводять до думки, що, зрештою, не лише предмет компаративістики розташовано на пограниччі, але й сама ця наука балансує на тонкій, хиткій межі між теорією і критикою, між «об’єктивністю» теоретичної бази та суб’єктивністю вибраних об’єктів порівняння, між претензіями на статус базової гуманітарної науки й, водночас, скромним становищем літературознавчої субдисципліни. Саме таку невпевнену, проте вже доволі тривалу (а отже – невипадкову й потрібну) «ходу» компаративістики добре ілюструє антологія.

Олег Собчук