Дві Східні Європи

Дебора Чанселлор Ілюстрований атлас тварин / Переклад з англ. Р. Фещенко. – К.: Країна мрій, 2007. – 48 с.

Найперші уявлення про зв’язок різних сфер життя планети можна прищепити дитині саме за допомогою таких видань, як «Ілюстрований атлас тварин». Його основне завдання – пояснити, де живуть які тварини. Але ж неможливо це зробити безвідносно до частин світу! Так дитина почне вивчення мапи Землі. А на ній, у свою чергу, зазначено назви країн, ─ чим не привід почати формування уявлень про геополітику? Далі: зони проживання звірів та птахів не обмежуються державними кордонами, вони визначаються кліматичними зонами. Для наочності мапу поділено на ділянки, забарвлені певними кольорами: тож паралельно із вивченням початкових зоологічних відомостей малюк засвоїть також розташування й особливості пустель, сухих степів, лісостепу, лісів, гір та тундри.
Із методичної точки зору «Ілюстрований атлас тварин» підготовлений просто чудово. Мапи поділені на квадрати і орієнтують, куди звертатися далі. На зображеннях всієї планети червоним виділеною ділянки, які розглянуті на окремих розгортах детально. Цілі сторінки присвячено життю тварин у різних кліматичних зонах. Підписи під фігурками звірів та птахів містять короткі відомості про їхні найцікавіші особливості. Наприкінці ─ глосарій і алфавітний покажчик. А на додачу – велика мапа «Світ тварин», прикріплена до видання. Її можна (і треба) повісити на стіну в дитячій – не лише як елемент декору.
Але якщо взятися до геополітичних чинників, то краще не акцентувати увагу дитини на тому, що для дорослого буде очевидним. Отже, факт перший: книгу перекладено з англійської. Факт другий: у енциклопедії міститься ДВІ Східні Європи. Одна подана вкупі з Північною, ближче до Західної (Прибалтійські країни, Польща, Словаччина, Румунія, Болгарія і так далі). А інша – разом із Азією. І червоні контури цих об’єднаних «Східної Європи та Азії» на загальній мапі планети підозріло нагадують кордони колишнього СРСР. Чи є сенс казати, до якої саме Східної Європи потрапила Україна? І на закуску факт третій: на території, означеної кордонами нашої батьківщини, намальовано лише одну тварину – дикого кабана. Схоже, хтось хоче підсунути нам велику свиню…
Але облишимо справи дорослі та повернемося до навчання дітлахів. На кожній сторінці в кутикові ми бачимо намальованого пінгвіна-провідника, який допомагає читачам подорожувати Землею у пошуках цікавих тварин. «Полярний крячок весь час мігрує з Північного полюсу на Південний і назад. Він пролітає понад 40 000 км за рік, – пояснює кумедне пінгвіненя і додає: – Знайди полярного крячка на мапі». Такі ігрові завдання необхідні у виданнях для дітей, адже відомо, що у віці 6-9 років (саме на таких дітлахів розрахована енциклопедія) складно засвоювати велику кількість інформації навіть найдопитливішим чомучкам. Найкраще нові знання сприймаються у вигляді цікавих завдань. Власне, батьки можуть вигадувати їх і самостійно. Наприклад, розгорнувши енциклопедію на сторінках, що оповідають про Китай та Японію, запропонуйте малюку знайти і порахувати всіх птахів. Або ж намалюйте разом тварин, які мешкають у савані чи євразійських лісах. Словом, дитяча енциклопедія – книжка корисна, проте тільки в тому випадку, якщо батьки не полінуються її вивчити разом зі своїми малюками.

Віта Левицька