ЕГОЇСТИЧНИЙ РОМАН

Фредерік Бегбеде. Романтичний егоїст. ─ Х.: Фоліо, 2007. ─ 288 с.

Якщо ви любите тільки себе ─ ви егоїст. Якщо ви не любите нікого, крім себе, ви ─ надзвичайний егоїст. Якщо ви не любите нікого, крім себе, але поважаєте жінок (через свою гетеросексуальність), і не цураєтесь про це розповідати протягом майже трьохсот сторінок ─ ви романтичний егоїст. А ще, певно, ви француз, і вас звуть Фредерік Бегбеде. А вашу книгу-щоденник під назвою «Романтичний егоїст» нарешті перекладено українською та видано у “Фоліо”.
Якщо вдатися до одного з улюблених письменницьких прийомів Бегбеде, й погратися словами, отримаємо найбільш вдалу характеристику його опусу: «егоїстичний роман». Саме так, бо головний герой (на цей раз справу маємо із журналістом Оскаром Дефреном) кожного дня розмірковує про власне егоїстичне ставлення до кохання. І про те, як він страждає через своє зневажливе сприйняття  цього почуття, не бажаючи, втім, нічого змінювати. Роман побудовано у вигляді щоденника; за понеділком йде вівторок, за вівторком середа, за середою…
 Кожного дня Оскар, і як личить справжньому бегбедерівському герою, пиячить, «пудрить» носа, “чіпляє” шльондр і псує життя коханій. Усе вищезгадане він міксує з роздумами про кінець світу, приреченість людини на самотність через глобальну комп’ютеризацію etc ─ але тільки у перервах між пияцтвом, кокаїном і шльондрами…
Довгий перелік назв модних клубів, бутиків, ресторанів, трендів, брендів; плетениця прізвищ сучасних французьких акторів, телеведучих, світських левиць, розрахованих, певно, на “просунутих” французів і геть невідомих українському читачеві,  безкінечне згадування героя « € 1,499» Октава Парано ─ скидаються, скоріш за все, на загравання із вірними читачами, а не письменницьке занудство. Та й що нарікати ─ ми ж осилили його попередні, перенасичені вищезгаданим мотлохом, твори (дехто навіть полюбив і цитував) та всі разом очікуємо на прем’єру стрічки за мотивами цього ж твору « € 1,499 ». Хай як його критикують, але ж мсьє Бегбеде має власний «почерк», а деякі сучасні письменники переписують майже розділами його опуси ─ згадати хоча б Мінаєва і його «Духless».
Якщо ви сподіваєтеся від автора чогось новенького ─ кладіть книжку на місце. Якщо гадаєте, що будь-хто може так небанально вести щоденника ─ охолоньте, такі записи може робити тільки Фредерік Бегбеде. Загалом, роман скидається на монологи головної героїні серіалу «Секс і місто» ─ ну, звісно, якщо уявити, що Керрі ─ чоловік, і працює в чоловічому «глянці». Кому, крім шанувальників творчості Бегбеде припаде до душі книжка? Певно, дівчатам, яким цікаво, що робиться у чоловічих мізках. Читаючи, не забувайте рядки, у яких йдеться про кохання, ділити на двоє, а про секс ─ множити на стільки ж. А загалом, книга відверто чоловіча ─ тож все лаконічно, коротко й ясно.

Іра Татаренко.