Поради на всі випадки життя

Мішель Монтень Проби. Книга 1. – К.: Дух і літера, 2005. – 356 с.

Загальновідома жартівлива порада дівчатам: хочеш привернути до себе увагу – сядь на лавочці в парку і читай якусь розумну книжку, щоб усім перехожим було видно обкладинку. Згодиться, наприклад, перший-ліпший філософський трактат. Але залишається одна проблема – є небезпека померти від нудьги, поки до тебе підійде якийсь більш-менш пристойний індивідуум. Адже більшість досліджень із філософії написані так, що своєю складною мовою відлякують «непосвяченого»…
Правда, вищесказане аж ніяк не стосується «Проб» Мішеля Монтеня. Український переклад книги відомого французького мораліста може порадувати не тільки завзятого прихильника філософії, а й просто вдумливого читача. Не втримаюся від оплесків і на адресу перекладача Анатоля Перепаді – книга написана прекрасною українською мовою, а не русизмами навпіл з інтернаціоналізмами, як більшість сучасних перекладних творів.
«Проби» розбиті на невеликі за обсягом розділи, кожен відповідає на конкретне світоглядне питання. Теми не обов’язково філософські: поруч із розділами «Наше чуття добра і зла здебільшого залежить від того, як ми їх собі уявляємо» та «Філософувати – це вчитися помирати» трапляються розділи з дипломатичного протоколу («Церемонія зустрічі королів»), невеликі історичні есе («Про давні звичаї») і навіть літературна рецензія («Двадцять дев’ять со­нетів Етьєна де ла Боесі»). А основу становить погляд на життєві питання: наприклад, як обрати дружину або як ставитися до хвороб. Така собі збірка порад на всі випадки життя. Можна приємно провести час за читанням і заодно навчитися чомусь корисному. А якщо ви справжній прихильник філософії, то ця книга повинна неодмінно бути у вашій бібліотеці поруч із творами Вольтера та Ніцше.
Усі розділи написані дуже живою, дотепною мовою із багатьма яскравими історичними прикладами. Справді, чи гоже боятися смерті, якщо вона однак прийде несподівано. Так, як до давньогрецького драматурга Есхіла: він помер від удару черепашачим панциром, що вислизнув із пазурів орла. Треба все сприймати по-філософському і не надто перейматися, бо людська уява набагато потужніша, ніж ми розуміємо: після того, як король Італії Ціпп цілий день з великою цікавістю спостерігав за боєм биків і всю ніч йому снилися рогаті, зранку він прокинувся з рогами на лобі. Не вірите? Що ж, іноді оповідки Монтеня здаються чистою вигадкою – але автор завжди попереджає: «За що купував ці побрехеньки, за те і продаю», – і дає в них більше ніж просто вигаданий сюжет… «Проби» суттєво поповнять також арсенал цитат із античної літератури – творів Сенеки, Горація, Овідія, Лукреція.
Постулати Монтеня зовсім не старішають, дарма що книга була написана чотири з половиною століття тому. Справжня популярна філософія для всіх на всі часи – не побоюся навіть такого формулювання. Але, як казав сам Монтень, «слова є марними». Тому раджу скоріше відкрити цю книжку, аби не тільки здаватися, а й насправді стати розумнішим.

Анна Іванченко

  • Анонімний

    О, це класна робота! Треба обов"язково знайти і купити. Дякую!