Яскравий світ своїми руками: відгук на «Яскравий щоденник» Ірини Негован

YaskravyjМи отримали «Яскравий щоденник» поштою, і в дітей одразу загорілися очі. Вони очікували побачити під яскравою обкладинкою не менш яскраві картинки. Але щойно розгорнувши книжку, я усвідомила, що подальша доля знайомства з першим в нашому житті щоденником залежить лише від мене, моїх педагогічних здібностей і фантазії. «Яскравий щоденник» не пропонує яскравий світ, створений професійними дитячими авторами й ілюстраторами: ви за кістяком, запропонованим авторкою ідеї Іриною Негован, маєте створити цей світ самі. За таких умов у комплекті до щоденника має передбачатися достатньо ерудований дорослий із розвиненою фантазію, який має час, сили й бажання займатися цією справою, не вірте, не 15 хвилин, а принаймні півгодини, а інколи й більше. Ні, сам щоденник легко можна заповнити за кілька хвилин, але завдання, вміщенні в ньому, можуть відкривати обрії, на пізнання яких ви витратите години, можливо, навіть дні. Тому варто це завбачувати, переглядати завдання до заповнення їх із дитиною і планувати час, а іноді й готувати свій спіч із запропонованої теми.

Фото: Вікторія Зенгва

Фото: Вікторія Зенгва

От, для прикладу, відкриваємо першу сторінку. Рецепт млинців. Чудово! Ми з дітлахами пережили справжню пригоду на засніженій борошном кухні, поки приготували їх за цим рецептом, послідовно розфарбовуючи використані інгредієнти. А потім із апетитом цими ж млинцями й поснідали. Для шестирічного сина справжнім відкриттям стало знайомство з календарем, де ми визначили дату, яку він, висолопивши язика, старанно записав сам. Науковий факт про те, що мед ніколи не псується, малюків залишив байдужими, натомість вразив нашу бабусю. Тема дня «Я дуже пишаюсь тим, що я…» не викликала особливих труднощів, тут варіантів у дітлашні виявилося нескромно багато, але записати вистачило терпіння тільки один. Що таке польові нотатки мені довелося пояснювати. У результаті в цій графі син записав загадкову фразу «В мене сухий ніс», а мою душу штрикнуло недобре передчуття грипу, яке, на жаль, й справдилося. Таким чином, на заповнення одного розвороту щоденника в нас, разом із відволіканнями, перервами, дискусіями, неодмінною боротьбою за щоденник і фломастери, виходом «у світ» з метою докупівлі молока для млинців, було витрачено… три години. Чудові три години, які ми провели разом, розмірковуючи, розмовляючи, ділячись враженнями, панікуючи від того, що млинці будуть несмачними, й підбадьорюючи один одного, але все-таки це були аж три години, які дорослий співавтор яскравого світу «Яскравого щоденника» має собі дозволити.

Фото: Вікторія Зенгва

Фото: Вікторія Зенгва

Структура щоденника така. На лівій сторінці вміщено творче завдання. Це може бути рецепт якогось смаколика, лабіринт (щодалі, то лабіринти складніші, деякі передбачають планування кількох ходів наперед), вправи з визначення складу числа, рекомендації з виготовлення саморобних іграшок, орігамі, пошук визначених речей або порожні сторінки для «просто» малювання. Права сторона вміщує однотипні завдання. Авторка подає наукові факти, які, за ідеєю, мають стати відправною точкою самостійного дослідження батьків та дитини. До цих наукових фактів у мене виникли деякі питання, бо, здається, вони не розраховані для дітей «від 4 років». Наприклад, питання «У кого з тварин немає голосових зв’язок?» викликало у моєї малечі закономірні труднощі. От, ви, наприклад, знаєте, як виглядають голосові зв’язки? Голосові зв’язки якої тварини ви бачили на власні очі? Нарешті, ви заглядали в рот до жирафа, щоб переконатися, що в нього їх справді немає? У нас, в Харкові з жирафами труднощі, немає в нас жирафів, як і з синіх китів, наукові факти щодо яких теж полюбляє наводити авторка. Звісно, в інтернеті можна знайти все, чим щоденник і пропонує зайнятися охочим, але хіба я, мама, не знаю, що почнеться варто мені ввімкнути гаджет… Окрім того (і це, мабуть, найголовніше), наукові факти, подані в щоденнику, не зацікавили малюків шести й трьох років, не викликали в них жодних емоцій. Можливо, все було б інакше, якби ці факти стосувалися чогось ближчого, наочнішого, аніж жирафи, сині кити, внутрішні органи людини й тварин або особливості пам’яті полководця Олександра Македонського (звідки взято факт, що він знав на обличчя 30 000 свого війська, для мене й досі загадка). Слід відзначити, що самі собою ці факти справді цікаві, але, як на мене, багато з них розраховані на старших дітей, ніж цільова аудиторія щоденника.

Розділ «Тема дня» — це , очевидно, простір для самовираження мами. Теми трапляються дуже непрості, часто навіть ідентичні заголовкам моїх університетських конспектів із психології, філософії та історії. Наприклад, показова тема «Душа». Або — «Ейнштейн». Або — «Муза». Головне, тут утриматися від переказу конспектів і максимально звернутися до власного життєвого досвіду. Як ви з цим упораєтеся, то вже справа ваших талантів і широти світогляду. У будь-якому разі, чим краще ви вмієте пояснювати простими словами складні речі, тим краще для вас. Із досвіду скажу, що найкраще умістити всі свої знання й роздуми з поданої теми в одну фразу чи спостереження. Ще в щоденнику є графа, куди треба записувати принаймні три гарні події, що трапилися цього дня. Знаходити хороше у своєму житті — корисна звичка, яка, напевно, стане дитині в пригоді надалі. Розділ для їжі, яку пробували сьогодні, допоможе, так би мовити, документально фіксувати реакції на нові смаколики. Теж корисна опція.

Фото: Вікторія Зенгва

Фото: Вікторія Зенгва

Таким чином, «Яскравий щоденник» — річ, яка, безумовно, може стати в пригоді й багато чого навчити й дитину, й навіть саму маму. Але для цього, як і годиться для кожного творчого проекту, доведеться докласти трохи більше зусиль, ніж у середньому звикли сучасні батьки. «Яскравий щоденник» — чудовий подарунок для дітей, у яких усе є. Єдине, що варто уточнити, під словом «усе» маються на увазі не лише матеріальні речі, а й батьківська увага та піклування.

Вікторія Зенгва