«До зустрічі з тобою»: чому варто прочитати до прем’єри фільму?

MojjesДжоджо Мойєс. До зустрічі з тобою. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 384 с.


Ви ще маєте декілька тижнів, аби встигнути прочитати чудову книжку «До зустрічі з тобою» до того, як у кінотеатрах з’явиться фільм із однойменною назвою. Сподіваюсь, фільм буде чудовим. Але ж книга зазвичай — краща. Втім, не будемо песимістично ставитись до картини — підемо у кіно й перевіримо.

Тож, чому варто саме зараз звернути свій книгоманський погляд на цей роман?

Луїзі двадцять сім. Вона працює у невеличкій кав’ярні, має чудернацький стиль одягу, не відрізняється особливими інтелектуальними здібностями. До того ж, слабо уявляє своє майбутнє і сім років зустрічається з хлопцем-марафонцем, у стосунках із яким давно віддає холодком. Та раптом її звільняють, що є справжньою трагедією, оскільки Луїза — основний годувальник для мами, тата й хворого дідуся. Та й сестра з маленьким племінником також потребують грошей з її не надто великої зарплатні.

Головна героїня згодна на будь-яку роботу. І нечувано для себе стає доглядальницею. Втім, за це гарно платять. Її підопічний Вілл — молодий, симпатичний, багатий чоловік, який ледь нічого не може зробити самостійно. Тож, вони починають «притиратись» один до одного — процес цей дуже нелегкий.

Коли починала читати цю книгу, десь до половини вона у мене неодноразово асоціювалась із популярним фільмом «1+1». Тільки тут жінка, а не темношкірий чоловік, намагалась вдихнути трохи життя у свого підопічного. Але була суттєва деталь, яка все ж відрізняла книгу від «1+1».

Луїза найняли на роботу всього на півроку. Пізніше вона дізналась чому — випадково підслухала розмову матері Вілла із сестрою. Через півроку чоловіка за його бажанням відправлять у Швейцарію, де він вип’є смертоносний коктейль і… таким чином піде з життя.

Дівчина вирішує боротись. Розробляє спеціальний план, який, на її думку, має допомогти Віллу полюбити життя навіть у такому стані. Луїза відвідує із ним концерти, ресторани, відправляється у подорож на Маврикій та навіть на весілля колишньої дівчини Вілла, яка виходить заміж за його найкращого друга. Їй здається, що все в неї вийшло! Адже вони встигли покохати один одного.

Але…

Чесно кажучи, до останньої сторінки не вірила, що автор завершить «До зустрічі з тобою» саме так.

Книга — не тупий жіночий романчик, як може видатись на перший погляд. Навпаки — не дивлячись на трохи попсовий сюжет, приводить до глибоких висновків.

Ця історія показує, як ми можемо вчити й захоплювати один одного своїми знаннями, талантами, мріями. Інколи навіть не замислюємося над тим, який шалений вплив маємо один на одного.

Ще раз акцентує увагу на тому, як багато речей, які вважаємо природніми, для когось — недосяжна мрія. Наприклад, самостійно заварити чай, прочитати книжку, прогулятись лісом.

І, напевно, найголовніше — про те, що для любові немає перепон і вона не має меж. Тому варто інколи піти від людини, з якою нецікаво, яку давно не кохаєш, а так, звичка. І закохатись до нестями в того, хто, здавалось би, тобі зовсім не пара.

До речі, минулого року Джоджо Мойєс видала продовження цього роману «После тебя». Я її щойно прикупила. Щоправда, російською — українською ще немає. Думаю, також насолоджусь новим творінням британської письменниці, книга якої «До зустрічі з тобою» вже розійшлась п’ятимільйонним накладом.

Зоя Нікітюк

Придбати книгу

Читати й дивитися: 8 очікуваних екранізацій книжок у 2016-му

  • Arni

    Дуже крута книга, правда досить ридатільна