Лауреат премії «Смолоскип-2015» видав дебютну поетичну збірку в східних традиціях

TarasovАрсеній Тарасов. Листи на Північ. — Київ: Смолоскип, 2016.


Виходять книжки нової «порції» лауреатів літературної премії видавництва «Смолоскип». Чергове таке видання — «Листи на Північ» молодого поета Арсенія Тарасова.

Обкладинка поетичної збірки, її назва і перші сторінки, вигадливі епіграфи з далеко не хрестоматійних творів («Stabat Mater» і Томас Едвард Лоуренс), одразу дають уявлення про дві головні риси «Листів на Північ». По-перше, це медитативність, плавний «телепортаційний» темп і трохи химерні смислові переходи, тобто все те, що асоціюється і взаємодіє з, узагальнено кажучи, «далекосхідною» поетичною традицією (передусім японською, китайською, корейською). По-друге — націлення на стандарти так званої «вченої поезії», з численними алюзіями, відсиланнями до попередників, до всіляких філософських концепцій, зрештою, просто підкреслено концептуальний підхід. Прикладом останнього є епістолярний мотив книжки. Він виявляється не тільки в назві. А назва — не просто метафора чи зручне припочаткове формулювання. Йдеться про те, що кожен вірш трактується як лист і часто має в собі менш або більш виразні епістолярні характеристики на зразок звертань, особливих поважно-розповідних переліків вражень тощо.

привіт. ходив до ріки, аби подивитись

на її воду мертву, на стіни цементні

дамби, що, як заколка — волосся,

воду мертву схопила; ходив я удосвіта,

але досі не помічав я корову (…)

Книжка «Листи на Північ» досить контрастує з активністю Арсенія Тарасова в минулі роки як невтомного організатора слем-турнірів із відповідною естетикою. Немає в збірці й характерних риторичних верлібрів, що їх часом називають неодмінною ознакою «харківської школи» (Тарасов походить із Харкова, там він починав і свою літературну діяльність).

З огляду на все вищесказане, недивно, що основний настрій поета в цій зібрці — задума, самоаналіз, аналіз краєвидів і відчуттів:

згадав, не знаю, чому, смак льоду,

що намерзає на шарф.

коли саме цей смак намерзав?..

над ставком, цей ставок — коли саме?

Спокій, а не виклик, повільна течія, а не вири і пороги, поступовий захід сонця, а не буревій. А втім, кожен читач «Листів на Північ», гадаю, легко переконається — під тишею повільної течії часом ховаються не менш потужні емоції, ніж у струменях водоспадів.

Олег Коцарев

Придбати книгу