«Відьмак. Меч призначення». Рецензія на другу книгу циклу Анджея Сапковського

SapkovskiВідьмак. Меч призначення:роман/Анджей Сапковський; перекл. і пол. і комент. С. Легези. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. — 368 с.


Пригоди у вигаданому світі польського письменника Анджея Сапковського продовжуються. Книга «Відьмак. Меч призначення» — друга із циклу книжок про відьмака Ґеральта з Рівії.

Читати також: «Відьмак. Останнє бажання»: початок захопливої мандрівки світами Анджея Сапковського

Друга книга, аналогічно до першої, також є збіркою оповідань. Але якщо в першій оповідання були далекі одне від одного за сюжетом, то в книзі «Відьмак. Меч призначення» вони більше пов’язані між собою. Під час читання цієї книги особисто в мене виникло відчуття, ніби автор готує читача до чогось більшого, справді епічного, що має відбутися в наступних книгах (і я щиро сподіваюся, що так і буде).

На мою думку, друга книга є серйознішою і сильнішою, аніж перша. У збірці «Останнє бажання» було багато переказів казок, гумору, своєрідної легкості. Натомість оповідання збірки «Меч призначення» серйозніші, в них більше психологізму. Звісно, гумор Сапковського нікуди не зник (особливо, коли на сторінках зустрічається вірний друг головного героя, бард, співак і поет Любисток), та він відійшов на задній план, поступившись місцем головним темам цієї книги: коханню та призначенню. І якщо після словосполучення «кохання Ґеральта» перша, хто спадає на думку, — це чаклунка Йеннефер, то після цієї книги ви дізнаєтеся про ще одну жінку в житті відьмака, дівчинку Цірі, яка є, власне, «призначенням» головного героя.

Узагалі, тема призначення (чи, як ми кажемо, долі), пронизує всю збірку. Деякі персонажі вірять у призначення, коряться йому та розуміють, що не в силах щось змінити. А інші, як, власне, й сам Ґеральт, навпаки, не вірять у долю (принаймні спочатку). Та після подій, які відбуваються із відьмаком упродовж книги, важко сумніватися в могутності цього самого призначення.

У книзі «Відьмак. Меч призначення» читач знову поринає в захопливі пригоди разом із Ґеральтом. Ми спостерігаємо, як велика компанія гномів, чаклунів, солдатів короля, самого короля та відьмака вирушає на пошуки дракона. Із переживанням слідкуємо за взаєминами Ґеральта і Йеннефер, у чиїх стосунках з’явився «третій». Зустрічаємо давнього друга Любистка, знайомимося з новими істотами й расами.

У книзі є багато ліричного, психологічного, як завжди смішного й філософського. На мою думку, в другій книзі Анджей Сапковський впевнено тримає марку та навіть перевершує першу частину.

І якщо після збірки «Останнє бажання» пригоди відьмака вас не захопили, то «Меч призначення» має всі шанси змінити вашу думку. Насолоджуйтеся й пам’ятайте: це лише друга книга, усе ще попереду!

Артур Дронь

Придбати книгу