«Бійцівський клуб». Біблія контркультури від Чака Поланіка

PolanikПоланік Ч. Бійцівський клуб : роман / переклад з англ. Олега Леська. – Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 256 с.


 

Лише тоді, коли втратиш усе, що маєш,

можеш робити все, що хочеш.

Тайлер Дьорден

 

У 1960-х роках на Заході набув поширення феномен контркультури. Контркультура має на меті розробити нові дискурсивні моделі, встановити новий час і простір, фактично створити нову соціальну дійсність. Але досить складно порушувати канони: догмати домінантної культури міцно тримають суспільну свідомість, ортодоксія панує над світом.

За таких умов контркультурним явищам важко зайняти чільні місця в соціокультурному просторі сучасності. Виключенням є резонансний роман «Бійцівський клуб» непередбачуваного і категоричного американського письменника та журналіста українського походження Чака Поланіка.

Читати також: «ПОЛАНІКізація 2.0»: як пройшла перша київська презентація книжок Чака Поланіка

За сюжетом книги герой-оповідач не сприймає споживацьке суспільство, у якому доводиться існувати. Через це його турбує безсоння, що не зникає навіть після докторських порад жувати корінь валеріани і більше рухатися, не мають належного впливу й пігулки амобарбіталу. Щоб якось зарадити депресивному стану, головний герой починає ходити на збори груп підтримки для хворих на різноманітні види захворювань. Після таких відвідин, де є можливість обсервувати непідробні страждання людей із мозковими паразитами, раком, психоорганічним синдромом, дегенеративними захворюваннями кісток, проблеми зі сном зникають на деякий час. Та, як відомо, звикання призводить до втрати терапевтичного ефекту. Згодом герой-оповідач знайомиться з таємничим чоловіком на ім’я Тайлер Дьорден. Разом із ним вони відкривають нелегальний бійцівський клуб – найефективніший засіб для подолання безсоння та найсприятливіший спосіб переходу до нового анархічного стилю життя.

Читати також: Насолода як несвобода. Рецензія на роман Поланіка “Чарівна ти”

Щотижня кількість членів бійцівського клубу зростає. Люди відвідують підпільні змагання, оскільки мають страх зіткнутися в герці з чимось іншим у житті. Побувавши в кількох боях, вони значно менше жахаються своїх негараздів. Власне бійка не вирішує проблем, після неї вони стають просто не важливими.

Сьогодні людство знаходиться в полоні речей. Консюмеризм –  сучасна релігія. Багато хто прагне не відставати від модних тенденцій, більшість женеться за відомими брендами, бере на виплат найновіші моделі ґаджетів, які з’являються ледь не щомісяця; купує те, що робітники рекламних агентств клеять на білбордах чи вставляють у сітілайти. Речі та особи, які стоять за їх створенням, контролюють цей світ. Апокаліпсис – це не вогонь Господній, не води світового океану, роз’ятрені талими льодовиками, апокаліпсис – це цілковите поневолення одурманеного населення транскорпораціями з їхніми надбюджетами і приголомшливим впливом на глобалізаційні процеси. Оповідач роману щиро зізнається: «Я дурний. Усе моє життя – лише жадоба володіти речами, потреба володіти речами» (стор. 172). Його ж супутник Тайлер Дьорден промовляє з цього приводу філософську сентенцію: «Хто руйнує майно моє, звільняє мене й рятує мій дух. Учитель, що прибирає скарби земні з мого шляху, визволить мене» (стор. 129). Цей загадковий персонаж усвідомлює і пропагує ідею того, що тільки завдяки руйнуванню зв’язків із матеріальним, людина здатна максимально виявити свою духовну силу.

Чак Поланік у своєму романі також розкриває питання ставлення до чоловіків у американському середовищі, робить спробу створити правдивий образ справжнього мужчини, який не обмежується офісним простором і достойною посадою. Чоловіки «Бійцівського клубу» відчувають, що не мають достатньої влади над життям, вони розчаровані та безпорадні, але приймають мужнє рішення – збудувати новий світ. Але, звісно, перед цим потрібно зруйнувати старий…

Необхідно ліквідувати закоренілу манеру життя, підірвати хмарочоси, загидити вишукані страви, замовлені поважними персонами; перетворити жир, відсмоктаний зі стегон найзаможніших американців, на зразкове мило та продати його брусками з фірмовими наліпками тим же багатіям. Деструкція культури і мистецтва – вагомий крок до новаторства. Герої твору прагнуть видертися «на дах музею мистецтв і стріляти пейнтбольними кульками по скульптурах у внутрішньому дворику» (с. 141), їм хочеться «спалити Лувр… узяти молот і піти трощити мармури Елґіна, підтертися “Моною Лізою”…» (с. 145).

«Бійцівський клуб» – книга не для всіх і, водночас, для кожного. Це жорсткий та нетривіальний текст з особливою внутрішньою побудовою, де відсутня звична фабульна дія, де читачеві не надається можливостей стежити за сюжетними перипетіями, натомість автор демонструє вміння тримати читацьку увагу, акцентуючи на ключових моментах, відкидаючи зайве, склеюючи фрагменти пам’ятними 25-ми кадрами-рядками. Це приголомшливий дебютний роман наразі вже культового письменника, твір про стійких чоловіків зі шрамами й саднами на тілі, які, розваливши потріскані цивілізаційні мури, здатні започаткувати власну життєву формацію.

Читати також: 15 книг американських письменників для тих, хто хоче краще пізнати культуру США

P.S. На диво, роман «Бійцівський клуб» отримав визнання і був оцінений належним чином тільки після виходу в 1999 році однойменної екранізації режисера Девіда Фінчера з Бредом Піттом, Едвардом Нортоном і Геленою Бонем Картер у головних ролях. Саме завдяки успіху цієї кінострічки письменник Чак Поланік став відомим у широких колах, у нього з’явилося багато прихильників і послідовників.

Читати також: 7 найкращих екранізацій відомих книжок

Нещодавно з’явилося продовження книжки у вигляді графічного роману, у якому дія відбувається через кілька років після подій в оригіналі.

P.P.S.  Варто відзначити, що автор цього огляду пішов на неабиякий ризик. Адже йому довелося порушити перше і друге правила бійцівського клубу, у яких чітко зазначено: «Не говорити про бійцівський клуб».

Ігор Ярославський

Придбати книгу