«Вовк з Волл-стріт»: роман про життя багатих і нікчемних

ОбкладинкаДжордан Белфорт. Вовк з Волл-стріт: Автобіографічний роман. — К. : Вид. група. КМ-БУКС, 2016. — 576 с.


Здавалося б, Волл-стріт — невеличка вузька вулиця у нижній частині Мангеттену. Але ця невелика діляночка Нью-Йорка вважається історичним центром фінансового району міста, потужним грошовим лігвом сильних світу цього й усієї Америки. Саме на Волл-стріт палали бізнес-пристрасті однойменного фільму кінця 80-х з Майклом Дугласом та Чарлі Шином у головних ролях, книги «Жадібність та слава Волл-стріт» Джеймса Стюарта, а тепер й автобіографічного роману колишнього брокера Джордана Белфорта «Вовк з Волл-стріт».

Основна лінія сюжету розповідає, як наприкінці минулого століття брокерська інвестиційна компанія Stratton Oakmont, що належала Белфорту, стрімко злітає вгору на небосхил бізнесового олімпу. Молодий успішний підприємець заживає лихої слави й спритно заробляє тисячі доларів за хвилину. Він господар свого життя: чарівна дружина та діти, розкішний маєток та власний вертоліт, повії та гори наркотиків. Одначе, якоїсь миті життя мільйонера круто змінюється, і Белфорт опиняється на краєчку фінансового та духовного провалу.

ФотоАвтора

Джордан Белфорт

Наш герой мешкає у фешенебельному передмісті Олд-Бруквіль, де багатії поділяються на дві категорії: білі англосаксонські протестанти та євреї. Останні прагнуть до тих самих привілеїв (гольф-клубу тощо), що мають білі протестанти, але перші, напевно, мають дещо антисемітські погляди й нехтують євреями, з усіх можливих сил захищаючи свої володіння.

Часом виникає думка, що автор з задоволенням купається в розкошах, які описує. Разом із тим він не приховує усю інколи комічну складову буття володаря того багатства. Перелічує, мов пишаючись, як досвідчений фармацевт або травматолог усі наркотичні знеболюючі, які приймав, аби позбутися хронічного болю в спині: вікодин, морфін, прозак, метаквалон, підсумовуючи тим, що, напевно, вже став заядлим наркоманом й волів би приймати ті пігулки навіть за відсутності болю. Бізнес-геній вживає стільки наркотиків, що в голові не вкладається. Виникають сумніви, чи може людська нервова система й тіло загалом вмістити в себе стільки шкідливих речовин без моментальної смерті, паралічу чи ще якихось фатальних й деградаційних процесів.

Але з тими всіма розкошами та надмірностями, слід визнати, автор (персонаж) — реаліст, здатний до самоіронії. Це неодноразово підтверджується цитатою, яку час від часу він вживає: «моє шоу „Життя багатих і нікчемних“», яка певним чином влучно передає зміст пригод Вовка з Волл-стріт.

Одначе, книжковий Белфорт має й відчуття відповідальності перед своєю молодою командою. Отримує неабияку радість й життєдайне живлення від звуків азартних телефонних перемовин молодих брокерів у клієнтській залі компанії, «кипучої роботи», що теж є своєрідним наркотиком для героя. Подекуди навіть Вовка можна було б назвати благородним та справедливим Хрещеним батьком: усі прагнуть його захисту й допомоги, він мав владу надати покровительство або підступно знищити невідданих.

Молоді ж брокери (підлеглі) не далеко падають від свого боса: вони займаються сексом під столами, у вбиральнях, в роздягальнях, на підземній стоянці та у скляному ліфті, а ще безбожно пиячать та накачуються наркотою.

Белфорт сповідається, що коли зажив багатства, то по-зрадницьки кинув свою першу дружину. Він мовить, що це не так уже й дивно для бізнес-акул Волл-стріт. Така собі мода, традиція кидати перших дружин, наживши величезних статків.

Здається, що наш герой — вкінець пропаща людина, в якої мозок затьмарений наркотиками, неймовірно самозакоханий гівнюк з величезною жадібністю до грошей і розкоші… Але згодом виявляється — не все так погано. У багатія є здоровий глузд, сили подолати залежність, зупинитися в суєтній гонитві за грошима. А головне, він спроможний любити й цінувати близьких людей.

Загалом, ця об’ємна книга — яскравий приклад для людей, котрі мріють про успіх. Так ось, успіхи бувають різні. Успіх, якого досяг Джордан Белфорт — оманливий. Дорога, якою він ішов, привела до тюрми, смертельно небезпечної залежності й розпаду гарної родини. Роман іще можна трактувати як заклик «не робіть, як я, а то залишитеся ні з чим».

В Америці книга вийшла 2007 року, а 2013-го знаменитий кінорежисер Мартін Скорсезе зняв однойменну екранізацію роману. У кіноверсії «Вовка…» головну роль зіграв Леонардо Ді Капріо.

Кадр із фільму “Вовк з Волл-Стріт”

Варто зазначити, що екранізація здебільшого ідентична літературному першоджерелу, але багато в чому скорочена, послідовність деяких подій змінена, а певні епізоди взагалі відсутні або перероблені. Імена персонажів теж різняться: до прикладу, якщо в романі першу дружину Белфорта звуть Деніз, а другу Надін, то в фільмі це Тереза та Наомі.

Юрій Мостовий

Придбати книгу