Нездоланний Джек Ричер. Рецензія на останній роман Лі Чайльда про колишнього поліцейського

LiЛі Чайльд Нездоланний.: роман. — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 384 с.


Є такий тип персонажів, котрі й без надприродних здібностей є супергероями. Супергероями реальності. Вони майже не вразливі фізично, тому що вміють упоратись будь з ким без проблем, швидко й чітко наносячи удари. Вони хоробрі та суворі на вигляд, мовчазні, але часом пристрасні. Одним із таких героїв є головний персонаж роману «Нездоланний» Джек Ричер.

Справжнє ім я британського письменника Лі Чайлда — Джим Грант. Письменник має юридичну освіту, довго працював на телебаченні. «Нездоланний» — чергова книга Лі Чайлда з серії про крутого колишнього копа на ім’я Джек Ричер. Він розповідає про таємниче зникнення колишнього агента ФБР і приватного детектива Ківера. Останні сліди зниклого ведуть його колегу Мішель Ченг до богом забутого містечка Материн Спочинок, де вона зустрічає Ричера, котрий невинно мандрує країною? відкриваючи для себе світ. Джек Ричер мимоволі стає жертвою замаху на вбивство та тим самим приймає рішення допомогти детективові Ченг у пошуках її напарника.

У романі розглядається феномен «Глибинної мережі» — сукупності інтернет сайтів, які неможливо знайти у пошуці. Як правило, вони містять незаконний контент, мають заскладну адресу. Серед тих веб-ресурсів є порнографія найнижчого сорту та, що актуально саме для цієї історії, форуми й сторінки потенційних самогубців, котрі шукають собі напарників-співсмертників й ідеальний швидкий та безболісний спосіб смерті, що ще звуть Святим Граалем.

Уже з перших рядків можемо з завмиранням серця спостерігати, як група невідомих з холодним розрахунком та цинічністю закопують тіло детектива Ківера, і як Джек Ричер, мов у якомусь вестерні, сходить з потяга у містечку Материн Спочинок, де майже безлюдно й вечірня напівтемрява.

Насправді, їздити країною відвідуючи різні місця — це своєрідне хобі Ричера. Ось і в «Нездоланному» він блукає маленьким містечком в пошуках якихось історично значущих пам’яток абощо. При першому знайомстві з героєм важко було б і уявити його колишнім військовим поліцейським з низкою карколомних пригод за спиною. Ніби звичайний мандрівник, який насолоджується життям, відкриваючи для себе нові закапелки світу.

Якщо не враховувати нелюдське поховання детектива Ківера зловмисниками, події початку книги розвиваються інтригуюче, але без надмірного загострення сюжету. Оповідь ведеться мов зі споглядальним замилуванням атмосферою містечка й придивлянням до дещо романтичних образів двох приїжджих гостей. Загострення на читачів очікує після четвертого десятку сторінок.

Кочовий спосіб життя Ричера таким видається не лише на початку роману. В процесі розслідування герої багато їздять в межах певного штату та літають із одного куточка США до іншого.

У «Нездоланному» згадується Україна. Країна, де люди добре розуміються на інтернеті і яка чомусь міцно пов’язується з Росією. Останнє викликає величезну прикрість. Один із другорядних персонажів, за походженням теж українець, і той злісний жирнючий гангстер, який має відношення до протизаконної «Глибинної мережі». Втім, якщо добре замислитися, то американці завжди робили антагоністичних персонажів із вихідців зі Східної Європи. Хоча заради справедливості варто сказати, що трохи опісля дещо суперечачи собі автор таки відмічає, що Україна та Росія давно вже окремі одне від одного держави.

Є в романі й любовно-романтична лінія: інтимні стосунки між Джеком Ричером та колишнім агентом ФБР Мішель Ченг. Цей службовий роман двох подорожніх, поєднаних небезпечними пригодами та трагічними подіями, сповнений щирої ніжності та світла звичайного людського щастя.

Джек Ричер вправно б’ється, має розум і добрі аналітичні здібності, полюбляє пити багато кави. Він розсудливий й навіть часом занадто спокійний та байдужий. Інколи через аналітико-дедуктивні здібності його можна прийняти за такого собі сучасного Шерлока Холмса, який має на додачу талант майстерно махати кулаками й влучно стріляти у поганців.

Основним кредо роману досить справедливо є слова «Закон має межі. Він їх не має».

Юрій Мостовий

Придбати книгу