Жан-Крістоф Гранже. Miserere (Псалом п’ятдесятий). – К.: Махаон-Україна, 2009. – 656 с.
Релігія. Нація. Матеріальні блага. Три основні ідеології світу. Саме на цих складових спекулюють невидимі сили зла. Ось уже три тисячі років на землі панує темрява. З плином часу прогресує її вплив на суспільство… Все це нагадує передмову до екшену на кшалт “Супермена”, але й насправді характеризує дійсність. Принаймні такою вона постає в романі “Miserere (Псалом п’ятдесятий)” сучасного французького письменника Жана-Крістофа Гранже.
Жан-Крістоф Гранже – автор знаменитих трилерів “Імперія вовків”, “Братство каменя”, “Пурпурові ріки” та ін. Твори письменника перекладені більш ніж двадцятьма мовами, а за право їх екранізації змагаються провідні кіностудії Америки та Європи. Судячи з ажіотажу навколо творчості письменника, він не поступається такому белетристу, як Ден Браун.
Роман “Miserere” сповнений загадковості та сюжетної напруги. У вірменському соборі Святого Іоанна Хрестителя в Парижі вбито диригента церковного дитячого хору, причому метод убивства бузувірський, а особу вбивці ідентифікувати ніяк не вдається. До справи береться колишній офіцер поліції та парафіянин собору Ліонел Каздан – для нього це справа честі, адже осквернили його храм. Але справа набирає неочікуваних обертів. уже першого дня розслідування детектив з’ясовує, що вбитий був нетрадиційної орієнтації, а з його хору та з інших закладів, де він працював, періодично зникали хлопчики. Тож до Каздана приєднується напарник – Седрик Волокін із відділу захисту прав неповнолітніх.
Образи головних персонажів зліплено за класичною традицією: детектив-“рок-зірка” плюс коп-пенсіонер, що навіть у снах бігає за злочинцями. Але такі «класичні» образи напарників зовсім не означають, що роман – це традиційний детектив, у якому навряд чи буде щось цікаве. Адже автор книги не лише володіє легкою мовою, а й має талант перетворити чтиво у захопливу історію, від якої важко відірватися. Тож він пропонує читачам вибуховий коктейль, до складу якого входять і таємниці людського голосу, і смертельно небезпечна музика, і відголоски нацистсько-фашистських диктатур. Плюс закручений сюжет та містична атмосфера.
Наскільки письменнику вдалося поєднати під однією обкладинкою оповіді про життя Баха, гітлерівські злочини та диктатуру Піночета – судити можна з книги. В будь-якому випадку, вона не залишить байдужими тих читачів, які полюбляють динамічні детективні історії, приправлені містикою.
Юрій Мостовий