Любов, ревнощі і кладовище

roshkoМихайло Рошко. Потойбічна суперниця: Роман. – К.: Нора-друк, 2009. – 200 с.
Часи інквізиції давно минули, а полювання на відьом і злих духів досі триває. Щоправда, тепер лише на сторінках книжок і телеекранах. Не все чисто й у книжці Михайла Рошка «Потойбічна суперниця», де сплітаються в химерний клубок інстинкти та найсильніші людські почуття – любов і ревнощі. Хто ж не пам’ятає шекспірівського Отелло, який душить Дездемону? Та виявляється, що коли ревнивицею є жінка, вона може діяти значно страшніше. Тому події набувають несподівано небезпечного забарвлення.
Сюжет роману розгортається в рідному авторові Ужгороді. Здавалося б, нічого надзвичайного в житті головної героїні Надії, ведучої місцевого телебачення, немає. Після тривалої самотності вона нарешті забула про те, що «життя – це зебра, яка вивалялася у чорній фарбі», і зустріла свого «принца» – успішного бізнесмена, та ще й поета за сумісництвом Антона. Однак під час однієї з телепередач Надія раптом усвідомлює, що в її життя втрутилися невідомі сили, які заважають їй бути щасливою з коханим чоловіком. Невже це справді бісівські витівки, а чи результат хворобливої уяви слабкої жінки? Надія гарячково шукає вихід із «зачарованого кола», яке все більше стискається навколо неї, загрожуючи життю. Як вчинить героїня, з-під ніг якої вислизає остання опора – віра в чистоту свого кохання й чоловіка?
Крок за кроком Надія втрачає ілюзії щодо сучасного суспільства, його духовності й моралі, і навіть щодо кохання. Вона відкриває для себе істину, яка, на жаль, не робить її щасливішою. Може, інколи краще не знати правди й залишатися в ілюзорному світі, де влада дбає про свій народ, а коханий чоловік є казковим принцом? Читач мусить сам знайти відповідь для себе. Та хай вас не лякає такий серйозний опис, адже завдяки захопливому сюжету книжка читається легко й швидко, як і всі романи-дипломанти конкурсу «Коронація слова».
Подеколи завдяки напруженій інтризі й таємниці, яка розкривається аж наприкінці роману, книжка скидається на детектив. До того ж, любовна лінія в’ється на тлі реалій сучасного життя, а тому роман насичений спогадами про радянське минуле, інвективами у бік новоствореної «демократії» та її служників-бюрократів (хоча й подано це все мимохідь, у думках героїв, які цитують Оксану Забужко).
Попри заявлену в назві роману «потойбічність», проблема, яку порушує автор у своїй книжці, цілком земна й завжди актуальна, адже й досі ніхто не розгадав таємниці психології стосунків між чоловіком і жінкою. Тож Михайло Рошко не перший, хто робить спробу зазирнути в душу жінки, яка, на його погляд, здатна любити не «за щось», а «всупереч чомусь». Саме з допомогою любові, а не грубої сили, Надія перемагає свою суперницю. Бо ж, на думку автора, подолати ненависть до ворога й відчути щире співчуття може лише ніжне жіноче серце.

Наталя Трухіна