Ото таке…

izdrykЮрій Іздрик. Таке. – Харків: КСД, 2009. – 268 с.
Хочеш знати, що таке зло, добро, щастя, спокій? Тоді “не бійся принаймні читати про таке”. “Таке” Юрія Іздрика – книга, яка отримала цьогорічну премію Бі-Бі-Сі, “це книга про чоловіків і жінок, про звірят і птахів, а також про рослини, вітер, землю, дощ та інші Господні дари”. Її неможливо переповісти, неможливо запам’ятати як твір, з неї неможливо виокремити сюжет, вона пластична, чуттєва, огорнута димом від цигарки.
Теорія “Такого” будується на лузерах, невдахах та аутсайдерах, шляхетних жінках, психах та невротиках. У кожному з них читач на мить може впізнати себе, ще на мить – самого автора, а потім – і всіх оточуючих. Чоловіки тут – “бездоганні енергетично”, жінки – “з розкішною внутрішньою будовою”. Як стверджує автор, цей світ – ідеальний, “ми розтрачаємося на війни, секс, релігії та гроші, хоча маємо все необхідне для прижиттєво-вічного кайфу”. В «Такому» гнучка метафорика стосунків людей і птахів плавно переходить у філософію буття, а постмодерні алюзії на Прохаська, Кізі, Андруховича, Пелєвіна, Ніцше та інших граційно трансформуються в растаманські вірші.
Автобіографічний герой книги Ургант Джамбон Тулку VIІ, який іменем не поступається своєму вигадливому автору, стає відкривачем творіння та архітектоніки світу. Кожна подія для нього перетворюється на помилку, кожна помилка – на навчання, кожне навчання – на проблему, кожна проблема – це плата за архітектоніку Творіння. І так по колу рухаються всі елементи тексту.
У Іздрика форма переважає над змістом, а стилістика є самоціллю. Кожне слово тут необхідно-важливе, бо втрата кількох літер кардинально змінює зміст. Адже, за Іздриком, ти сам вибираєш собі Бога, і то виключно твоя справа, чи “Бог любить усіх і всіх спасе”, чи Бог – “начальник житлово-експлуатаційної контори”, і тільки від цього залежить подальша специфіка будови тексту твого життя. Інтертекстуальна некомпетентність читача може заводити в глибокі нетрі непорозуміння з автором, але можливість віднайдення внутрішнього “дагестану” існує. Її треба відчути між сторінками, десь там, де блукає не самотній у своєму аутсайдерстві Ургант. «Таке» – це досконала гра слів та смислів, гра літер та малюнків, текст без кінця і початку, як рослина без кореня. А короткі оповідання з епілогами про “таке” – як учасники гри. Гри, що починається з першої сторінки, а потім триває у читацькій свідомості до останнього слова, і це слово було “таке”.
Іздрик ліпить зі слів картину, що видно вже навіть на обкладинці (назву можна трактувати і як англійське «Take»). За словами автора, коли він писав цей текст, його «перло»… Єдине, що варто запам’ятати, – “ніколи не намагайся повторити таке”, бо цей текст – “лише чергова спроба встояти, втриматися. І втримати баланс у пам’яті про безіменного будівничого”. Не сприймайте Іздрика як твір, намагайтесь відчувати його як текст.
Ілона Замоцна

Придбати книгу Юрій Іздрик «Таке» в інтернет-магазині ВсіКниги.