Степан Процюк. Аналіз крові. – К: Грані-Т, 2010. – 144 с.
У книзі, яка складається з есеїв філософського та психологічного змісту, Степан Процюк ставить безліч питань. Для чого ми живемо? Що додає магії й чару нашому життю? Чому нерідко сміємося там, де варто плакати, а плачемо тоді, коли можна усміхнутися? Де шукати справжні причини наших найпарадоксальніших вчинків, слів, думок? А для того, щоб дати відповіді, автор пропонує провести аналіз крові – однак не в прямому, такому звичному для всіх нас значенні. „Аналізом крові” Степан Процюк називає дослідження людської психіки, словами автора – «душезнавство». На яскравих прикладах з власного життя, а також історіях, що трапилися з відомими письменниками, художниками, психоаналітиками, автор демонструє свою майстерність психолога.
Із перших сторінок робимо висновок, що письменник цікавиться психологією давно й всерйоз. Між рядків помічаємо ненав’язливі натяки на Фройда, Ніцше, Ірвіна Ялома. Крім того, часто натрапляємо на спеціалізовані психологічні терміни – словом, очевидно, що автор знає й досить успішно застосовує психоаналітичні прийоми на практиці. Він навіть почасти вибачається перед читачем за те, що вживає занадто багато медичної й психологічної термінології, але, слід зауважити, робить це дарма. Текст абсолютно не обтяжений зайвими поняттями, написаний легко і швидко читається.
Незважаючи на глибокий аналіз проблем, автор майже не дає відповідей на питання, які ставить перед собою й читачем. У цьому й «родзинка» збірки – читач мусить сам знайти відповідь, а це значить замислитись, застосувати „аналіз крові” до самого себе. Недарма ж кажуть: „Хто пізнає себе, той пізнає весь світ” – тобто дізнається відповіді на всі питання. От тільки шлях до самопізнання складний і заплутаний. Певно, збірка „Аналіз крові” покликана стати таким собі дороговказом для тих, хто шукає шлях до самого себе.
Оксана Блажевська