Вся Трипільська культура у одній книзі

Трипільська культура. Спогади про золотий вік / Н.Б. Бурдо, М.Ю. Відейко – Х. : Фоліо, 2008. – 415 с.

«Трипільська культура. Спогади про золотий вік» – книжка, яку сміливо можна рекомендувати в якості настільної і тим, хто просто цікавиться феноменом цієї давньої цивілізації, і тим, хто претендує знання предмета. Тому що книга виважена, впевнена, написана з любов’ю – як до історичних фактів, так і до читача. І хоча йдеться про дуже серйозні речі, автори пишуть з усмішкою, тому попри свою максимальну коректність наукових термінів читається «Трипільська культура…» не важче, ніж белетристика. Секрет тут простий: кожен термін пояснюється „людською” мовою і на яскравих, цікавих прикладах, а не подається як щось саме собою зрозуміле, тому вся структура книжки – це логічне нашарування менш знайомого на вже більш знайоме. Звичайно, якби йшлося про весь обсяг наукових знань про Трипільську культуру, який наразі існує, ця книга займала б добрий десяток томів (одна бібліографія до зазначеного видання становить три тисячі позицій!), але автори старанно відфільтрували все до припустимого обсягу, залишивши лише те, без чого ну ніяк не можна було обійтися – знов-таки з турботою про читача. Не можна не захопитися роботою, проведеною авторами – не так легко науковцям дотримуватися законів науково-популярного жанру, але ж можуть, якщо поставлять собі за мету!
Кожна прочитана сторінка переконує, що написана фахівцем – і не дивно: автори з такою собі посмішкою у вуса кажуть, що їхній спільний стаж вивчення трипільської культури становить 70 років. Звичайно, і старший науковий працівник Інституту археології Національної академії наук Наталія Бурдо, і кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ та НаУКМА Михайло Відейко зуби з’їли на цій темі, тому кожне їхнє слово важить цілком достатньо. Проте на обкладинці книги прізвища авторів, набрані дрібним шрифтом, супроводжуються лише ініціалами, і ніде не вказуються їхні регалії – все лише по темі. Дрібниця, яка дуже багато про що свідчить!
Структура книги дозволяє скласти цілісну картину уявлень про Трипільську цивілізацію – охоплено всі ключові аспекти її існування, включно з мовою та етнічним складом. Також у процесі читання можна осягнути еволюційний шлях розвитку уявлень людства про цю саму трипільську культуру, а разом з тим і відстежити виникнення тих чи тих міфів і перекручень, які неминуче супроводжують роботу дослідників старовини і починають циркулювати у масовій свідомості цілком самостійно.
Мимохідь автори розвінчують своїх «колег», які мають «жваву, необтяжену фаховими знаннями уяву і фантазію». Розвінчування теж конкретні – з називанням прізвищ і аргументованим спростуванням їхніх помилкових тверджень. Утім, автори наголошують, що міфологічна концепція історії теж має право на існування – просто нехай не видає себе за наукову! Тому «Трипільська культура…» – чудовий шанс прояснити для себе всі питання, дражливі і не дражливі, пов’язані з цією темою.

Надія Діброва